#поезія
... І як не важко, мусим пережити...
Міцною ниткою себе до купи зшити,
Щоб не дозволити у клоччя розплестися,
Зневіритись, самих себе зректися.

Цей лютий, що здається геть без краю
Закінчиться... Я віри не втрачаю.
Закінчиться... Не вічно йому бути,
Із року в рік призбільшувати смути.

Яким би лютим він не видавався,
Своїм імення нам в тіла впивався,
Настане день і зслабне його лють,
Бо навіть найлютіших також б'ють.

І найлютіші слабнуть теж, колись...
У пОтугах почутому не злись...
Прийде весна... Ти згинеш, лютий звір,
Як вірю я, і ти у це повір.

... Після кожного лютого, обов'язково приходить весна. По іншому просто не буває...

Галина Момот.
#поезія ... І як не важко, мусим пережити... Міцною ниткою себе до купи зшити, Щоб не дозволити у клоччя розплестися, Зневіритись, самих себе зректися. Цей лютий, що здається геть без краю Закінчиться... Я віри не втрачаю. Закінчиться... Не вічно йому бути, Із року в рік призбільшувати смути. Яким би лютим він не видавався, Своїм імення нам в тіла впивався, Настане день і зслабне його лють, Бо навіть найлютіших також б'ють. І найлютіші слабнуть теж, колись... У пОтугах почутому не злись... Прийде весна... Ти згинеш, лютий звір, Як вірю я, і ти у це повір. ... Після кожного лютого, обов'язково приходить весна. По іншому просто не буває... Галина Момот.
26переглядів