#поезія
... І як не важко, мусим пережити...
Міцною ниткою себе до купи зшити,
Щоб не дозволити у клоччя розплестися,
Зневіритись, самих себе зректися.
Цей лютий, що здається геть без краю
Закінчиться... Я віри не втрачаю.
Закінчиться... Не вічно йому бути,
Із року в рік призбільшувати смути.
Яким би лютим він не видавався,
Своїм імення нам в тіла впивався,
Настане день і зслабне його лють,
Бо навіть найлютіших також б'ють.
І найлютіші слабнуть теж, колись...
У пОтугах почутому не злись...
Прийде весна... Ти згинеш, лютий звір,
Як вірю я, і ти у це повір.
... Після кожного лютого, обов'язково приходить весна. По іншому просто не буває...
Галина Момот.
... І як не важко, мусим пережити...
Міцною ниткою себе до купи зшити,
Щоб не дозволити у клоччя розплестися,
Зневіритись, самих себе зректися.
Цей лютий, що здається геть без краю
Закінчиться... Я віри не втрачаю.
Закінчиться... Не вічно йому бути,
Із року в рік призбільшувати смути.
Яким би лютим він не видавався,
Своїм імення нам в тіла впивався,
Настане день і зслабне його лють,
Бо навіть найлютіших також б'ють.
І найлютіші слабнуть теж, колись...
У пОтугах почутому не злись...
Прийде весна... Ти згинеш, лютий звір,
Як вірю я, і ти у це повір.
... Після кожного лютого, обов'язково приходить весна. По іншому просто не буває...
Галина Момот.
#поезія
... І як не важко, мусим пережити...
Міцною ниткою себе до купи зшити,
Щоб не дозволити у клоччя розплестися,
Зневіритись, самих себе зректися.
Цей лютий, що здається геть без краю
Закінчиться... Я віри не втрачаю.
Закінчиться... Не вічно йому бути,
Із року в рік призбільшувати смути.
Яким би лютим він не видавався,
Своїм імення нам в тіла впивався,
Настане день і зслабне його лють,
Бо навіть найлютіших також б'ють.
І найлютіші слабнуть теж, колись...
У пОтугах почутому не злись...
Прийде весна... Ти згинеш, лютий звір,
Як вірю я, і ти у це повір.
... Після кожного лютого, обов'язково приходить весна. По іншому просто не буває...
Галина Момот.
19переглядів