#поезія
Ти витоптав мої трави,
Ти витоптав мої луки,
Ти кидав мене вмирати
У хащах лісів роззуту...
Ти пив мою кров гарячу
І з радості надихався...
Тобі було крові мало -
Ти кинув мене, злякався.
Ти наче дитя примхливе
Волієш невпинно їжі,
Коли ж не знаходиш - війни
Справляєш і пасатижем
Катуєш мене, морозом
І холодом дишеш в душу...
То ось на що заслуговую?
То он що терпіти мушу?
Я більше не хочу воєн.
Не хочу тебе і крапка.
Але щось доводити? Боже,
Та краще вже тонку латку
Нашию легким гобеленом
На рану аби не кровило -
Най зійдуть червоні жоржини,
Відновиться Сила...
Таня Квітень
Ти витоптав мої трави,
Ти витоптав мої луки,
Ти кидав мене вмирати
У хащах лісів роззуту...
Ти пив мою кров гарячу
І з радості надихався...
Тобі було крові мало -
Ти кинув мене, злякався.
Ти наче дитя примхливе
Волієш невпинно їжі,
Коли ж не знаходиш - війни
Справляєш і пасатижем
Катуєш мене, морозом
І холодом дишеш в душу...
То ось на що заслуговую?
То он що терпіти мушу?
Я більше не хочу воєн.
Не хочу тебе і крапка.
Але щось доводити? Боже,
Та краще вже тонку латку
Нашию легким гобеленом
На рану аби не кровило -
Най зійдуть червоні жоржини,
Відновиться Сила...
Таня Квітень
#поезія
Ти витоптав мої трави,
Ти витоптав мої луки,
Ти кидав мене вмирати
У хащах лісів роззуту...
Ти пив мою кров гарячу
І з радості надихався...
Тобі було крові мало -
Ти кинув мене, злякався.
Ти наче дитя примхливе
Волієш невпинно їжі,
Коли ж не знаходиш - війни
Справляєш і пасатижем
Катуєш мене, морозом
І холодом дишеш в душу...
То ось на що заслуговую?
То он що терпіти мушу?
Я більше не хочу воєн.
Не хочу тебе і крапка.
Але щось доводити? Боже,
Та краще вже тонку латку
Нашию легким гобеленом
На рану аби не кровило -
Най зійдуть червоні жоржини,
Відновиться Сила...
Таня Квітень
66переглядів