#поезія
Ти витоптав мої трави,
Ти витоптав мої луки,
Ти кидав мене вмирати
У хащах лісів роззуту...

Ти пив мою кров гарячу
І з радості надихався...
Тобі було крові мало -
Ти кинув мене, злякався.

Ти наче дитя примхливе
Волієш невпинно їжі,
Коли ж не знаходиш - війни
Справляєш і пасатижем

Катуєш мене, морозом
І холодом дишеш в душу...
То ось на що заслуговую?
То он що терпіти мушу?

Я більше не хочу воєн.
Не хочу тебе і крапка.
Але щось доводити? Боже,
Та краще вже тонку латку

Нашию легким гобеленом
На рану аби не кровило -
Най зійдуть червоні жоржини,
Відновиться Сила...

Таня Квітень
#поезія Ти витоптав мої трави, Ти витоптав мої луки, Ти кидав мене вмирати У хащах лісів роззуту... Ти пив мою кров гарячу І з радості надихався... Тобі було крові мало - Ти кинув мене, злякався. Ти наче дитя примхливе Волієш невпинно їжі, Коли ж не знаходиш - війни Справляєш і пасатижем Катуєш мене, морозом І холодом дишеш в душу... То ось на що заслуговую? То он що терпіти мушу? Я більше не хочу воєн. Не хочу тебе і крапка. Але щось доводити? Боже, Та краще вже тонку латку Нашию легким гобеленом На рану аби не кровило - Най зійдуть червоні жоржини, Відновиться Сила... Таня Квітень
Like
1
64переглядів