#поезія
#мистецтво

Пейзаж із пам'яті

Ледь-ледь торкаю слово аквареллю -
прив'ялий ранок, тиша, парапет.
З кленового туманного тунелю
виходить Рильський, майже силует.

Різьба по небу - дерево черлене.
Я теж з туману обрисом з'явлюсь.
Він сумно-сумно дивиться на мене,-
хто я така, чого я так дивлюсь.

А я дивлюся... Я хвилююсь трохи...
І розминулись. Тільки силует.
Оце і все. Зустрілись дві епохи.
Дурне дівчатко і старий поет.

Кружляє листя, і не чутно кроків.
Пейзаж, котрому років, років, років.

Ліна КОСТЕНКО
художник Олег Шупляк
#поезія #мистецтво Пейзаж із пам'яті Ледь-ледь торкаю слово аквареллю - прив'ялий ранок, тиша, парапет. З кленового туманного тунелю виходить Рильський, майже силует. Різьба по небу - дерево черлене. Я теж з туману обрисом з'явлюсь. Він сумно-сумно дивиться на мене,- хто я така, чого я так дивлюсь. А я дивлюся... Я хвилююсь трохи... І розминулись. Тільки силует. Оце і все. Зустрілись дві епохи. Дурне дівчатко і старий поет. Кружляє листя, і не чутно кроків. Пейзаж, котрому років, років, років. Ліна КОСТЕНКО художник Олег Шупляк
58переглядів