#поезія
Сирени

З полонів штормів можна врятуватись,
Та від стихій краси і Бог помре.
Пірнаєш в місто моря набагато -
Остерігайся, леґеню, сирен.

Для фурій хвиль кораблетроща - свято.

Краса сирени - пристрасна омана,
Морська гладінь, що стала сховком скель.
З'їв з нею ніч? Вже ранок не настане,
Сніданком щез - світанком не воскрес.

Розвісив вуха, дурню, ти зарано.

Читають юнки ангельскі сонети -
Вуалять звуки їх діяння зле.
Пісень не слухай - колискові смерті,
Наївні вуха пластирем заклей.

Відкриєш сни - почнуть рамена дерти.

Чому вплелись античні ці істоти
В клубок думок, в четвертий вже катрен?
Відлуння міфів назавжди істотні,
А леґенів й тепер війна дере.

Знов не засну від співів цих сирен...


Іван Добруцький
#поезія Сирени З полонів штормів можна врятуватись, Та від стихій краси і Бог помре. Пірнаєш в місто моря набагато - Остерігайся, леґеню, сирен. Для фурій хвиль кораблетроща - свято. Краса сирени - пристрасна омана, Морська гладінь, що стала сховком скель. З'їв з нею ніч? Вже ранок не настане, Сніданком щез - світанком не воскрес. Розвісив вуха, дурню, ти зарано. Читають юнки ангельскі сонети - Вуалять звуки їх діяння зле. Пісень не слухай - колискові смерті, Наївні вуха пластирем заклей. Відкриєш сни - почнуть рамена дерти. Чому вплелись античні ці істоти В клубок думок, в четвертий вже катрен? Відлуння міфів назавжди істотні, А леґенів й тепер війна дере. Знов не засну від співів цих сирен... Іван Добруцький
Love
1
40views