Українська
English
#поезія
...Заглядає осінь крізь руду фіранку,
До старої хати біля того ґанку,
Лупотить у шибки, тягнеться під стріху —
Чи то щось забула, чи шукає втіху.
Надибала зорі, що лягли спочити,
І взялася пані зорям ворожити.
Біля того ґанку, біля тої хати,
Вибрала найкращі золоті дукати.
Нагадала зорям, щоб їх було рясно;
У своїм сузір'ї, щоб світили ясно.
Осявали людям всі шляхи, стежини,
Кожен у коханні знайшов ту людину.
Зірку свою — долю, зірку ту, жадану.
Найріднішу в світі, милу і кохану.
Щоби в парі бути, щоби осявати
Біля того ґанку біля тої хати...
Світлана Онуляк - Мінтенко.
...Заглядає осінь крізь руду фіранку,
До старої хати біля того ґанку,
Лупотить у шибки, тягнеться під стріху —
Чи то щось забула, чи шукає втіху.
Надибала зорі, що лягли спочити,
І взялася пані зорям ворожити.
Біля того ґанку, біля тої хати,
Вибрала найкращі золоті дукати.
Нагадала зорям, щоб їх було рясно;
У своїм сузір'ї, щоб світили ясно.
Осявали людям всі шляхи, стежини,
Кожен у коханні знайшов ту людину.
Зірку свою — долю, зірку ту, жадану.
Найріднішу в світі, милу і кохану.
Щоби в парі бути, щоби осявати
Біля того ґанку біля тої хати...
Світлана Онуляк - Мінтенко.
#поезія
...Заглядає осінь крізь руду фіранку,
До старої хати біля того ґанку,
Лупотить у шибки, тягнеться під стріху —
Чи то щось забула, чи шукає втіху.
Надибала зорі, що лягли спочити,
І взялася пані зорям ворожити.
Біля того ґанку, біля тої хати,
Вибрала найкращі золоті дукати.
Нагадала зорям, щоб їх було рясно;
У своїм сузір'ї, щоб світили ясно.
Осявали людям всі шляхи, стежини,
Кожен у коханні знайшов ту людину.
Зірку свою — долю, зірку ту, жадану.
Найріднішу в світі, милу і кохану.
Щоби в парі бути, щоби осявати
Біля того ґанку біля тої хати...
Світлана Онуляк - Мінтенко.
24переглядів