#поезія
Місяць жовтень... Осені краса.
А цьогоріч дуже прохолодний,
Чомусь плачуть часто небеса,
Дощик ллється, наче із безодні.
Та коли оглянемось навкруг,
То побачимо осінню сцену:
Ще трава зелена й квітне луг,
Та вже золотом покрите листя клена.
У багрянець одягаються ліси,
Личить їм червоне і брунатне,
Осінь додає щораз краси,
Щоб були барвисті і ошАтні.
А калина... Просто слів нема,
Зашарілась, наче наречена,
І до сонця віти простягла,
Мов пита: хто кращий є за мене?
Ще засяє сонце нам не раз,
І проллється осені ще світло,
Бо у неї є така пора,
Що дарує "бабине" нам "літо".
Валентина Артисюк.
Місяць жовтень... Осені краса.
А цьогоріч дуже прохолодний,
Чомусь плачуть часто небеса,
Дощик ллється, наче із безодні.
Та коли оглянемось навкруг,
То побачимо осінню сцену:
Ще трава зелена й квітне луг,
Та вже золотом покрите листя клена.
У багрянець одягаються ліси,
Личить їм червоне і брунатне,
Осінь додає щораз краси,
Щоб були барвисті і ошАтні.
А калина... Просто слів нема,
Зашарілась, наче наречена,
І до сонця віти простягла,
Мов пита: хто кращий є за мене?
Ще засяє сонце нам не раз,
І проллється осені ще світло,
Бо у неї є така пора,
Що дарує "бабине" нам "літо".
Валентина Артисюк.
#поезія
Місяць жовтень... Осені краса.
А цьогоріч дуже прохолодний,
Чомусь плачуть часто небеса,
Дощик ллється, наче із безодні.
Та коли оглянемось навкруг,
То побачимо осінню сцену:
Ще трава зелена й квітне луг,
Та вже золотом покрите листя клена.
У багрянець одягаються ліси,
Личить їм червоне і брунатне,
Осінь додає щораз краси,
Щоб були барвисті і ошАтні.
А калина... Просто слів нема,
Зашарілась, наче наречена,
І до сонця віти простягла,
Мов пита: хто кращий є за мене?
Ще засяє сонце нам не раз,
І проллється осені ще світло,
Бо у неї є така пора,
Що дарує "бабине" нам "літо".
Валентина Артисюк.
126переглядів