#поезія
Ти – окремий Всесвіт, що з моїм не схожий,
На орбіті-стежці випеклись хрести.
Від космічних ножиць – клаптями тривоги
Насипають зорі з неба до пітьми.
У галактик сила притягання й болю,
Де мірилом – крила, розгорнути б знов,
Де горять світила і нема контролю,
Де бездонна темінь з чорних дір та змов.
Ти влітаєш диким газом межизір'я
У думки і з пилом змішуєш мене.
У тумани тану, войдами накриюсь,
Атрактор тримає. Я тобі – Едем.
Налетів зненацька і поглинув штормом,
Я – Ланіакея у твоїх світах.
Ти – шалений Всесвіт, але всеохопно
Стишився й лишився у моїх руках.
14.09.2025
Олеся Репа
Ти – окремий Всесвіт, що з моїм не схожий,
На орбіті-стежці випеклись хрести.
Від космічних ножиць – клаптями тривоги
Насипають зорі з неба до пітьми.
У галактик сила притягання й болю,
Де мірилом – крила, розгорнути б знов,
Де горять світила і нема контролю,
Де бездонна темінь з чорних дір та змов.
Ти влітаєш диким газом межизір'я
У думки і з пилом змішуєш мене.
У тумани тану, войдами накриюсь,
Атрактор тримає. Я тобі – Едем.
Налетів зненацька і поглинув штормом,
Я – Ланіакея у твоїх світах.
Ти – шалений Всесвіт, але всеохопно
Стишився й лишився у моїх руках.
14.09.2025
Олеся Репа
#поезія
Ти – окремий Всесвіт, що з моїм не схожий,
На орбіті-стежці випеклись хрести.
Від космічних ножиць – клаптями тривоги
Насипають зорі з неба до пітьми.
У галактик сила притягання й болю,
Де мірилом – крила, розгорнути б знов,
Де горять світила і нема контролю,
Де бездонна темінь з чорних дір та змов.
Ти влітаєш диким газом межизір'я
У думки і з пилом змішуєш мене.
У тумани тану, войдами накриюсь,
Атрактор тримає. Я тобі – Едем.
Налетів зненацька і поглинув штормом,
Я – Ланіакея у твоїх світах.
Ти – шалений Всесвіт, але всеохопно
Стишився й лишився у моїх руках.
14.09.2025
Олеся Репа
28views