#поезія
Ти – окремий Всесвіт, що з моїм не схожий,
На орбіті-стежці випеклись хрести.
Від космічних ножиць – клаптями тривоги
Насипають зорі з неба до пітьми.

У галактик сила притягання й болю,
Де мірилом – крила, розгорнути б знов,
Де горять світила і нема контролю,
Де бездонна темінь з чорних дір та змов.

Ти влітаєш диким газом межизір'я
У думки і з пилом змішуєш мене.
У тумани тану, войдами накриюсь,
Атрактор тримає. Я тобі – Едем.

Налетів зненацька і поглинув штормом,
Я – Ланіакея у твоїх світах.
Ти – шалений Всесвіт, але всеохопно
Стишився й лишився у моїх руках.

14.09.2025
Олеся Репа

#поезія Ти – окремий Всесвіт, що з моїм не схожий, На орбіті-стежці випеклись хрести. Від космічних ножиць – клаптями тривоги Насипають зорі з неба до пітьми. У галактик сила притягання й болю, Де мірилом – крила, розгорнути б знов, Де горять світила і нема контролю, Де бездонна темінь з чорних дір та змов. Ти влітаєш диким газом межизір'я У думки і з пилом змішуєш мене. У тумани тану, войдами накриюсь, Атрактор тримає. Я тобі – Едем. Налетів зненацька і поглинув штормом, Я – Ланіакея у твоїх світах. Ти – шалений Всесвіт, але всеохопно Стишився й лишився у моїх руках. 14.09.2025 Олеся Репа
21переглядів