Іноді життя дарує зустрічі у найнесподіваніший спосіб
					Осінь завжди трохи розслабляла мене. Повітря пахло мокрим листям, каштани глухо стукали об асфальт, а місто здавалося повільнішим. Я йшов алеєю, тримаючи в кишені телефон із тріснутим екраном. Усе літо збирався його полагодити — і лише тепер, коли ранки стали прохолодними, нарешті відніс у сервіс.
За тиждень мені подзвонили:
— Юрію, ваш телефон готовий.
Я забрав апарат, навіть не...