Щойно прочитала вже книгу Саша Войцехівська "Коли я вирощу крила". Одразу скажу чесно, ця книга не моє, скучно було її читати, скоріше, більше для підлітків підійде. Але є деякі сторінки, які мені припали до душі, тож викладаю цю частину сюжету, яка мені дуже сподобалася. Книга про те, душа дівчини, що померла, потрапляє до країни, яка називається "ЯНГЛІЯ", яка взагалі не схожа на рай. Там усе як на землі, будинки, кав'ярні, магазини, (де продається все безкоштовно) автобуси, автомобілі, і навіть закохуються. У центрі уваги школа, де вчаться ті, хто помер, щоби потім стати янголом-охоронцем своїх рідних та близьких, які залишилися живими. Спочатку в тих хто помер, крил немає, у кожному з тих, хто помер, вони з'являються лише потім по різному. Довго про це розповідати, тож додам коротко, після навчання, як тільки померлі здадуть іспит з навчання, вони заповняють анкету, називають ім'я тієї живої людини, яку хочу все її життя оберігати і стає її янголом-охоронцем.
Як цікаво, ім'я письменниці таке саме як і в Саши, подруги померлої, і ім'я і прізвище померлої, як в цієї людини, що письменниця присвятила книгу. Збіг, не знаю, але я надіюся, що у реальному житті та Лєра Щиголь жива. Бо мені дуже сумно було б дізнатися, що вона стала янголом-охоронцем у реальному там тому світі...
Щойно прочитала вже книгу Саша Войцехівська "Коли я вирощу крила". Одразу скажу чесно, ця книга не моє, скучно було її читати, скоріше, більше для підлітків підійде. Але є деякі сторінки, які мені припали до душі, тож викладаю цю частину сюжету, яка мені дуже сподобалася. Книга про те, душа дівчини, що померла, потрапляє до країни, яка називається "ЯНГЛІЯ", яка взагалі не схожа на рай. Там усе як на землі, будинки, кав'ярні, магазини, (де продається все безкоштовно) автобуси, автомобілі, і навіть закохуються. У центрі уваги школа, де вчаться ті, хто помер, щоби потім стати янголом-охоронцем своїх рідних та близьких, які залишилися живими. Спочатку в тих хто помер, крил немає, у кожному з тих, хто помер, вони з'являються лише потім по різному. Довго про це розповідати, тож додам коротко, після навчання, як тільки померлі здадуть іспит з навчання, вони заповняють анкету, називають ім'я тієї живої людини, яку хочу все її життя оберігати і стає її янголом-охоронцем.
Як цікаво, ім'я письменниці таке саме як і в Саши, подруги померлої, і ім'я і прізвище померлої, як в цієї людини, що письменниця присвятила книгу. Збіг, не знаю, але я надіюся, що у реальному житті та Лєра Щиголь жива. Бо мені дуже сумно було б дізнатися, що вона стала янголом-охоронцем у реальному там тому світі...