#історія #речі Балетна пачка — це, мабуть, найбільш непрактичний, але водночас найбільш магічний елемент гардероба, який коли-небудь вигадувало людство. Якщо ви думаєте, що вона завжди була такою короткою та зухвалою, то ви недооцінюєте консерватизм минулого. Справжня революція відбулася у 1832 році, коли Марія Тальоні вийшла на сцену в опері «Сильфіда». Тоді пачка була довга, легка і повітряна — справжня хмаринка з тюлю, що мала підкреслити неземну природу балерини. Глядачі були в шоці: балерини нарешті відмовилися від важких парчевих суконь, які робили їх схожими на рухомі меблі, і почали... літати. Цей стиль отримав назву «романтична пачка», і вона досі з нами у вигляді довгих спідниць-шопенок. Але час минав, техніка танцю ставала складнішою, а глядачі — вимогливішими. Їм хотілося бачити віртуозну роботу ніг, фуете та неймовірні стрибки. Спідниця почала стрімко коротшати, піднімаючись все вище, поки у другій половині XIX століття не перетворилася на той самий жорсткий горизонтальний диск, який ми знаємо сьогодні. Це була перемога функціональності над скромністю: щоб пачка тримала форму і не обвисала під власною вагою, всередину почали вставляти сталеві кільця — криноліни. Сьогоднішня пачка — це результат тижнів ручної роботи та десятків метрів фатину. Вона настільки жорстка, що на неї можна поставити чашку кави (не рекомендуємо, якщо ви не прима-балерина з дуже міцними нервами). Це іронічно, але щоб виглядати невагомою пушинкою на сцені, танцівниця змушена носити на стегнах справжню інженерну конструкцію. Балетна пачка — це броня, замаскована під ніжність, яка нагадує: справжня краса завжди вимагає не лише жертв, а й ідеально вивіреної геометрії. 🩰✨🦢

КОЛИ ВИРІШИЛИ ПРОГУЛЯТИ СВОГО ПЕСИКА

Нічого, крім вишуканого прапорщицького фольклору на язиці не знаходиться… Ото з тими коментарямі шукаю собі якісь справи… Щоб геть не збожеволіти від ненависті… Придворну зграю годую… Збираюся в садочок по яблука? Може ж, ще якихось компотів накрутити? Згадую! Які яблука??? В мене ж в консервативному холодильнику ще цебро різаних помідорів терпляче очікують, поки я про них згадаю??? Піііііішла спека в хату!!! Наварила тих помідорів. Яяяяяяк же вони гидотно смерділи, поки варилися!!!:) Перебила їх блендером, ще кипʼятила. По слоїкам розлила, закрутила! Синочок на роботі. Донечка вже чкурнула до райцентру. Бо завтра їй на роботу, а ще є купа справ! Ірина Олександрова традиційно відповідальна по хаті та кухні! Пере, готує! То невсеремося ж?

Так виглядає один із мобільних Пунктів Незламності у Дарницькому районі Києва, при якому працює і простір для дітей із зонами для ігор, розвитку та навчання Деякі жителі кажуть, що приходять до таких пунктів вже щодня, щоб просто зігрітись та інколи випити чаю.

🔥 День в історії! 22 роки тому - бій-повернення Володимира Кличка!🥊 30 серпня 2003 року Володимир Кличко повернувся в ринг після нищівної поразки від Коррі Сандерса, яка стала другим ударом у його кар’єрі. На кону стояв вакантний титул інтерконтинентального чемпіона WBA та, фактично, подальше майбутнє українця у професійному боксі. Суперником Кличка став аргентинець Фабіо Едуардо Молі, який називав його «монстром» та віддавав належне силі українця ще до бою. Повернення Володимира у Мюнхені виявилося блискавичним: вже в середині першого раунду він провів точний лівий боковий у скроню суперника. Молі не зміг піднятися до кінця відліку рефері - нокаут у першому раунді. https://youtu.be/d6e0mbYPXhg

#поезія Пані Дощиха мовчки під плотом мряку пускає. Хвіртка рипить... Глечики всякі ліпить з болота. Трусить фартух. І дощем капотить. В неї на скронях ниточка сива, ніби перлинка, притулок знайшла. Сукня класична. Сіра. Зваблива. Завше у моді. Бо шила сама... Пані Дощиха роботу всю знає. Вічно збирає дощі на узвар. Наповнює глеки. І світ пригощає. Місить болото. Такий в неї дар... В першім горнятку -- борщик весняний -- перші краплини з небесних очей. Молодість. Квіти. Травень жадàний. Всесвіт, як шалик для юних грудей. В другім дзбаночку -- грози червневі. Літо, закохане в шал блискавиць. Цвіт матіоли. І ночі вишневі. Грім, наче спалах зелених очиць... В третьому глеку -- сльози та вихор. Сірих відтінків палітра густа. Там листопад. Падолист дивно тихий. Осінь на денці слаба та сумна... Кухлик четвертий на скалки розбився. Тріснув. Морози не дружать з дощем. Сіре до сірого. Сум оселився. Пані в задумі. Наліпить іще... Пані Дощиха ходить під плотом... Людмила Галінська

https://www.youtube.com/live/9D0JfotP7sE?si=pyLfXpgxI4JWDTCf

https://youtube.com/shorts/t8XuWr60_eQ?si=uabI26O4sO03EOIh