17 березня 1874 року народився Августин Волошин, політичний, культурний, релігійний діяч, президент Карпатської України. 💬«Із гарячої любові до тебе, народе мій, бажаю, щоб ти чимскорше обновив свою церковну й народну єдність і щоб в будучности не дав себе розбивати чужими інтересами», – написав Августин Волошин у своєму заповіті. Походив із родини сільського священника. Закінчив гімназію в Ужгороді, навчався на теологічному факультеті в Будапешті (не завершив через хворобу). В 1897-му висвячений на священника, служив капеланом. Закінчив педагогічну школу в Будапешті. Професор (1900-1917) та директор (1917-1938) учительської семінарії в Ужгороді. Багато зробив для розвитку культури й освіти Закарпаття: «Не нарікайте, що народ бідний, але робіть, щоби був культурний і тоді буде матеріально щасливіший». Автор кількох десятків шкільних підручників, граматик, читанок, букварів. Очолював Педагогічне товариство Підкарпатської Руси, Підкарпатський банк, організатор Учительської громади, почесний голова «Просвіти». Наприкінці 1919-го увійшов до складу Директорії Підкарпатської Руси, засновник і керівник Народно-християнської партії (1922-1938), депутат чехословацького парламенту. Був одружений з донькою викладача гімназії Іриною Петрик. Подружжя не мало дітей, тож опікувалося приватним сиротинцем, де виховувалося понад двадцять дітей. Дружина раптово померла від хвороби 13 березня 1936-го. 💬«Наша програма ясна і чітка. Нікому не хочемо робити кривди, хочемо, щоб у нашій країні запанувала правда, право й справедливість! Хочемо, щоб перестала біологічна політика нищення всього, що є українське», – виголосив Августин Волошин на конгресі Першої Центральної Руської Народної Ради 4 вересня 1938-го. Восени 1938-го призначений прем’єр-міністром Карпатської України. 15 березня 1939-го проголосив незалежність Карпатської України, наступного дня на засіданні Сойму обраний президентом. Після угорської окупації емігрував у Прагу, зосередившись на науковій та педагогічній діяльності. Завідував кафедрою педагогіки Українського вільного університету. У травні 1945-го, звинувачений в антирадянській діяльності заарештований радянськими спецслужбами й вивезений до срср. 🕯Знесилений, помер у тюремній лікарні Бутирської в’язниці у Москві 19 липня 1945-го. Згідно з заповітом, укладеним роком раніше, свій маєток та заощадження заповідав єпархіальним училищам, учительським семінаріям, сиротинцям Карпатської України. 🎖🇺🇦15 березня 2002-го Августину Волошину присвоєно звання «Герой України» (посмертно) з врученням ордену Держави.

#думки Для вираження любові не потрібні якісь певні свята і дні в році... Любити потрібно кожен день... Кожну хвилину... Наша звичайна людська любов зводиться до дуже маленьких і простих речей: налити чаю, вислухати, обійняти, побути поруч і прийняти неідеальність іншої людини, залишаючись поруч з нею теж людиною. Запропонувати всі свої обмежені можливості для того, щоб допомогти близькій людині відчувати себе щасливою... Нехай маленькі і прості, але від цього не менш прекрасні!