Зранку усвідомила одну річ, якою дуже хочу поділитися. Про стан, енергію та взагалі задоволеність життям.

Я прокинулась з якоюсь тривогою: новий тиждень, треба щось робити, у мене заняття, люди не записались.. я відклала телефон, і пішла робити ранкову руханку. Під улюблену музику, те, чого хоче тіло. І я настільки занурилась в момент і свої відчуття… мені стало так спокійно.

Ми всі хочемо спокою, і щоб нам було добре. І постійно біжимо: "так, треба швидше, бо робота, а ще треба посуд помити, ой, там зустріч, а як туди доїхати… " і забираємо цей час і цей спокій у себе.

Як часто ви просто насолоджуєтесь чаєм чи кавою, спогляданням природи? Своєю власною компанією? Без телефону і складання планів в голові?

Я сьогодні відчула, що це і є ключі від щастя.

І збагнула що обираю практики для себе й для роботи - йога, медитація, арт-терапія - які призупиняють мислення і вчать бути в моменті, в процесі.

Нас вчили, що треба бути сфокусованим на результаті. Але результат - в майбутньому. Процес є поточним, теперішнім. І в ньому можна відчути життя. Або так від нього задовбатись, що не радіти результату.

В МОМЕНТІ. Слова цього тижня. Я беру на цей тиждень намір проживати в моменті.
І перечитаю «Сила моменту тепер» Екхарта Толе.