День «Обійміть свого собаку»
День “Обійміть свого собаку” (National Hug Your Hound Day) – це особлива подія, яка відзначається щороку у другу неділю вересня. Це день, присвячений вшануванню найкращого друга людини та визнанню глибокого зв’язку, який люди поділяють зі своїми чотирилапими супутниками. Це зворушливе свято було започатковане у США і вже, традиційно, вийшло за межі цієї країни, бо ж любов до собак просто всесвітня.

Собаки вірно стоять поруч з нами з давніх-давен, можливо, вони були найпершими тваринами, яких одомашнили. Вони відомі як теплі та люблячі компаньйони, віддані працівники та надійні захисники домівок, в яких вони живуть. День “Обійми свого собаку” слугує ніжним нагадуванням про те, що наші чотирилапі друзі заслуговують на нашу любов та увагу.

День “Обійми свого собаку” був заснований Амі Мур, собачий тренер з Чикаго, відома як Dog Whisperer of Chicago (собачий шептун з Чикаго). Вона ініціювала цей день, щоб відсвяткувати довготривалий зв’язок між собакою та її господарем. Кваліфікація Амі Мур зробила її одним з найвідоміших у світі експертів з собаківництва. Отримавши освіту індіанської знахарки, вона багато працювала над вивченням поведінки собак та розв’язанням їхніх проблем.

1966-му, через п’ять років після зведення всім відомої стіни в Берліні, у німецькому селі Мьодларойт було зведено бетонний мур, який простояв тут 23 роки. Але прибрати його виявилось важче, ніж Берлінський.

Під час холодної війни Мьодларойт називали Маленьким Берліном, і все через те, що через цей маленький населений пункт проходив кордон між Західною і Східною Німеччиною. Протягом 37 років потрапити з однієї частини Мьодларойта в іншу було неможливо, а у контрольованій СРСР частині навіть було заборонено махати рукою на західну.

Сьогодні видавництво Богдан оголосили передпродаж нового видання книги «Путівник по галактиці для космотуристів» Дуґласа Адамса.

Нове видання буде ілюстрованим. Нагадаємо, що попереднє видання було у серії «Диван».

Передзамовити можна за посиланням: https://bohdan-books.com/catalog/book/308325/

#sci_fi_не_нудно

#історія #події
Грудень 1917-го: Як у Харкові створили більшовицький «дублікат» України.
25 грудня 1917 року (за новим стилем) у Харкові відбулася подія, яка стала класичним прикладом гібридної війни минулого століття. Більшовики, зазнавши політичної поразки в Києві, організували власний з’їзд і проголосили створення Української Народної Республіки Рад (УНРР).
Це не було актом самовизначення українців, а чітко спланованою операцією з москви 🎭.

📍 Навіщо більшовикам потрібен був цей з’їзд?

У Києві вже діяла законна Українська Центральна Рада, яка проголосила незалежність УНР. Ленін і Троцький не могли просто піти війною на іншу республіку без формального приводу. Тому в Харкові було створено «паралельний» уряд. Це дозволило радянській росії стверджувати, що вона не окупує Україну, а лише «надає допомогу братньому уряду» у його боротьбі з «буржуазною» Центральною Радою.

📜 Маніпуляція назвою

Більшовики свідомо обрали назву, майже ідентичну законній УНР (Українська Народна Республіка), лише додавши слово «Рад». Це створювало плутанину в тогочасному інформаційному просторі та дозволяло легітимізувати присутність російських військ Антонова-Овсієнка на українських землях 🛰️.

⚔️ Початок великої трагедії

Харківський з’їзд став юридичною ширмою для першої радянсько-української війни. Саме з Харкова на Київ рушили загони «червоних казаків» та російських більшовиків, що призвело до запеклих боїв, трагедії під Крутами та першої тривалої окупації України більшовицьким режимом.
Цей день нагадує нам, як важливо розрізняти справжню державність і маріонеткові утворення, створені агресором для прикриття своїх загарбницьких планів 🇺🇦⚖️.

День народження SMS
День народження SMS (Short Message Service Birthday) відзначають 3 грудня. Чіткої «офіційної» дати для «Дня народження SMS» не існує — але найчастіше за орієнтир беруть дату, коли було відправлено перше SMS-повідомлення:

3 грудня 1992 року — саме цього дня перше у світі SMS-повідомлення відправив інженер Neil Papworth. Саме тому багато хто символічно пропонує 3 грудня як «день народження SMS».

Історія SMS
Ідея створення SMS належить комплексу стандартів мобільного зв’язку GSM.
Точний механізм і свій формат повідомлень (до 160 символів) був запропонований інженером Friedhelm Hillebrand у 1984 році під час роботи над стандартами GSM.
У 1992 році було відправлено перше у світі SMS-повідомлення — цим займався Neil Papworth.
З того часу SMS швидко поширився як зручний засіб спілкування: коротко, швидко, мобільно.
Чому SMS стали такими популярними
SMS дає змогу передати інформацію швидко і коротко — без потреби дзвінка чи довгого листа.
Це був один із перших масово доступних способів мобільного текстового спілкування, до інтернет-месенджерів.
SMS працює навіть при слабкому сигналі, не потребує високошвидкісного інтернету — часто це був єдиний доступний спосіб зв’язку.
Для багатьох поколінь SMS став символом «мобільності», швидкого обміну новинами, привітаннями, нагадуваннями — навіть сьогодні, у час чатів, SMS іноді лишається актуальним.
Як можна відзначити День народження SMS
Написати SMS друзям чи рідним: «Привіт! Пам’ятаєш, коли ми ще писали SMS?» — з ностальгією за минулим.
Згадати: коли ти вперше відправив/відправила SMS — і поділитись цим у соцмережах або з близькими.
Влаштувати «ретро-день»: без месенджерів — лише SMS, дзвінки, простота.
Написати коротке привітання чи подяку саме через SMS — як жест уваги, особливо якщо людина вже давно не отримувала простої текстової «незручної» присутності.
Поміркувати, як за 30 років змінилося спілкування: від SMS до чатів, голосових і відео — як змінилася наша культура комунікації.
Чому це цікаво сьогодні
День народження SMS — це свято інновацій та технологій, це нагадування про те, як змінився спосіб нашого спілкування:

Ми бачили, як навіть 160 символів могли передати важливе — новину, турботу, привітання.
SMS — про мить, про зв’язок тут і зараз, без зайвих форм.
У світі надшвидкого інтернету та постійної присутності, SMS — це символ простоти, надійності, телефонної доступності, іноді — навіть приватності.
Це пам’ять про епоху, коли мобільний телефон + SMS = свобода спілкування — і ця комбінація змінила життя мільйонів.

На Закарпатті СБУ та Нацполіція викрили схему переправлення ухилянтів до ЄС. П’ятеро зловмисників організували нелегальний «трансфер» чоловіків призовного віку через річку Тиса за 10 000 доларів. Клієнтів шукали в Telegram, перевозили під виглядом вантажів. Усі затримані поблизу села Ділове. Їм повідомлено про підозру за ч.3 ст. 332 ККУ — до 9 років ув’язнення.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
#кримінал

Сто років.
Сьогодні «Металіст» святкує свій сотий день народження.
І це не просто ювілей клубу. Це ювілей частини Харкова. Частини нас із вами.

Покоління харків’ян виросли разом із цією командою.
Хтось уперше прийшов на футбол ще дитиною, тримаючись за батькову руку.
Хтось втрачав голос на фан-секторі.
Хтось плакав від поразок і обіймав незнайомих людей після голів на останніх хвилинах.

Для всіх, хто бодай раз стояв на трибунах і жив кожну секунду гри – від тиші перед ударом до шаленої радості перемоги, – «Металіст» давно означає більше, ніж футбол.
Це – Харків.
Це – наша пам’ять, наші емоції, наш біль і наша радість, які залишаються на все життя.

За сто років «Металіст» проходив через усе.
Тріумфи, коли місто не спало до ранку.
Провальні сезони, коли боліло всім.
Нові склади, нові керівники, нові епохи.
Але одна річ не змінювалася ніколи: «Металіст» завжди вмів об’єднувати Харків.
Так, як не здатне більше нічого.

На трибунах цього клубу виростав характер міста.
Сміливий. Азартний. Упертий.
Вірний своїм, вірний синьо-жовтим кольорам.
Тим, що на гербі, на прапорі, на футболках – і в серці.

Війна поставила на паузу багато речей.
Стадіон, який десятиліттями був серцем спортивного Харкова, майже чотири роки чекає.
Чекає гравців. Чекає вболівальників. Чекає повернення життя на трибуни.

Але це – не забуття.
Ми зберігаємо стадіон. Дбаємо про нього.
Щоб у день, коли це стане можливим, він був готовий.
Готовий до великого повернення, до великого відродження.

Наш «Металіст» сьогодні змушений тренуватися в іншому місті.
Але команда залишається харківською.
По духу. По характеру. По ДНК.
Вона працює, тримається, бореться за результат.
І саме тому я впевнений: найяскравіші сторінки історії клубу – не в минулому. Вони – попереду.

Обов’язково прийде момент.
Момент, коли стадіон знову загуде так, що його почують всюди.
Коли Харків знову підведеться в єдиному пориві.
Коли тисячі голосів закричать одночасно за свою команду, за своє місто, за свою перемогу.

Сто років «Металісту» – це не крапка. Це – кома.
Продовження буде. І воно буде яскравим!

Зі століттям тебе, рідний «Металісте»!
Дякую за силу.
Дякую за гордість.
Дякую за те, що стільки років б’єшся за Харків – і разом із Харковом.