МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО
Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба.
Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням.
Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав.
Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває.
З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня.
-----------
МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО
Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба.
Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням.
Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав.
Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває.
З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня.
-----------
Українська
English
