#поезія
О, міжсезоння жінки — то така пора,
де юність за плечима склала крила.
Яка там старість? Пані молода!
Які там ро́ки? Ще ж не одлюбила!
То час пізна́ння і шалених мрій.
То час для себе у малих дрібничках.
Як щось забула — неодмінно дій!
Міняй себе у повсякденних звичках!
І не жалкуй за тим минулим днем,
в якому розчинялась без останку.
Живи в цій осені. Вари сливовий джем.
Танцюй. Співай. Або пограй мовчанку.
О, міжсезоння жінки — то святе!
Давно дівчатко утекло. Розкішна пані!
І хай балакають "сороки" — все пусте.
І зморшки не біда, як погляд лані.
Така пора, дозволь собі дива́,
і врешті-решт повір сама у себе.
Наворожи , чого бажала так душа,
і вдячно подивись на синє небо...
Допоки осінь пестить падолистом,
не плач за тим, що до зими півкроку.
Живи тепер. Осяяно та чисто.
Не бійся холодів. Вони щороку...
Міжсезоння...
Людмила Галінська
#поезія
О, міжсезоння жінки — то така пора,
де юність за плечима склала крила.
Яка там старість? Пані молода!
Які там ро́ки? Ще ж не одлюбила!
То час пізна́ння і шалених мрій.
То час для себе у малих дрібничках.
Як щось забула — неодмінно дій!
Міняй себе у повсякденних звичках!
І не жалкуй за тим минулим днем,
в якому розчинялась без останку.
Живи в цій осені. Вари сливовий джем.
Танцюй. Співай. Або пограй мовчанку.
О, міжсезоння жінки — то святе!
Давно дівчатко утекло. Розкішна пані!
І хай балакають "сороки" — все пусте.
І зморшки не біда, як погляд лані.
Така пора, дозволь собі дива́,
і врешті-решт повір сама у себе.
Наворожи , чого бажала так душа,
і вдячно подивись на синє небо...
Допоки осінь пестить падолистом,
не плач за тим, що до зими півкроку.
Живи тепер. Осяяно та чисто.
Не бійся холодів. Вони щороку...
Міжсезоння...
Людмила Галінська