Той самий комар, відразу після того як ліг спати 😂😂😂

УДАР, УДАР І ЩЕ УДАР

24-27 квітня у Києві буде фестиваль "Книжкова країна", тож ми передивились програму фестивалю, та пропонуємо деякі події, які пов'язані з науквою фантастикою, або просто наукою. У четвер і п'ятницю таких подій на жаль, немає, а ось розклад на суботу доволі щільний: 12:00 - Дискусія Київ в антиутопії та фантастиці: дискусія з письменниками Катериною Зінов'євою та Павлом Шикіним Павільйон 7 12:00 - Презентація нового журналу Universe Space Tech та популярна лекція про Сонце Павільйон 1 зал 2 14:00 - Дискусія Коротка проза, або фантастичні оповідання на перетині світів Павільйон 7 14:00 - Презентація «Як виживати у світі стімпанку» Павільйон №5, Omni Campus (ІІ поверх) 17:00 - Дискусія Світ незвичних істот, або хто живе у фантастичних книжках? Павільйон 7 #sci_fi_не_нудно

#поезія Бережи себе... чуєш, завжди... Якщо хтось тебе хоче зламати... Якщо навіть життя на межі... Ти не смій своїх рук опускати. І ніколи себе не суди... В цьому світі пізнать неможливо... Де є друзі... і де вороги... Що важливо, і що неважливо. Бережи себе… чуєш, завжди... Бережи себе завжди і всюди... Будуть всі... та вони не такі... Будуть інші... такої не буде. Галина Кушнір

Ви знаєте кого привітати!!! 😁🥳🍾🍸🍺

РАНКОВИЙ ПОЛІТ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

#книжковий_відгук #Лана_читає “Апельсин у калюжі” Людмила Баран Видавництво Віват З цією книгою мене звела доля (і подруга із книжкового клуба), і я читала її, здається, в найсприятливішому місці - в Іспанії. Це додало мульйон до атмосфери) Настя - успішна популярна блогерка з гарним життям та гарним хлопцем. Вона приїжджає до Іспанії на зйомку реклами соку і в перший же день на апельсиновій фермі знайомиться з Богданом. Він мешкає тут вже три роки і радий показати Насті краєвиди, познайомити з місцевою кухнею чи просто прогулятися. Казкова атмосфера надихнула Настю згадати про те, як їй колись подобалося малювати, тож вона знову поринає у творчість. Ця спокійна та в міру драматична історія показує, як важливо знайти те, що робить тебе щасливою, знайти свій шлях, зберегти людяність, розірвати токсичне коло і піти у шось нове (чи повернутися до забутого старого). Події тут відбуваються ще до війни і до ковіду, тож відчуття були незвичні. Напевно, це все тому, що оте минуле життя потроху забувається. Історія проста і реалістична через зрозумілі проблеми і нереалістична водночас. Але, мабуть, в цьому і є сенс feel good fiction - ти просто читаєш щось тепле і комфортне, таке, де героям все вдається, де ти відчуваєш… не знаю… якусь надію на краще, на те, що все можна змінити та вибратися з будь-якої ями. А ще я кайфувала від атмосфери та певної “причетності”. На 86 сторінці пішла в магазин і купила червоного вина та колу, шоб зробити коктейль “калімочо” (до речі, дуже специфічно). Посміялася над тим, що герой не сходів перетинати Європу автобусом, а сама їхала таким автобусом в Барселону 58 годин. Насолоджувалася описами страв, згадками чуррос, тапас і Гауді) Шкода, що нема поряд апельсинової ферми для максимального занурення, тільки пара мандаринових дерев))) Коротше, зараз для цієї книги був дуже вдалий час, тож я проковтнула її за пару вечорів, і вона залишила приємний апельсиновий післясмак.

https://youtu.be/OVt7XBoVk-Y?si=QMFA1iqlPjhuVyUk