• Українські школярі у Великій Британії опинилися в зовсім інших умовах, ніж в Україні.

    Тут форма — обов’язкова, і носити сторонній одяг не можна навіть у холод. Спортивні заняття проходять на вулиці за будь-якої погоди. Телефони — під суворою забороною: дістали на перерві — конфіскують.

    Дисципліна жорстка: за запізнення, забуті речі чи домашку — мінуси в систему балів і detention. Але головний пріоритет — відвідуваність, яка має бути понад 95%. За пропуски без поважної причини батькам можуть виписати штраф 80 фунтів.

    Навчання більш практичне: предмети Science, Engineering, Drama, багато проєктів, читання та роботи в групах. Українські батьки кажуть, що діти спершу хворіють і важко звикають, але з часом адаптуються до британських правил.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    Українські школярі у Великій Британії опинилися в зовсім інших умовах, ніж в Україні. Тут форма — обов’язкова, і носити сторонній одяг не можна навіть у холод. Спортивні заняття проходять на вулиці за будь-якої погоди. Телефони — під суворою забороною: дістали на перерві — конфіскують. Дисципліна жорстка: за запізнення, забуті речі чи домашку — мінуси в систему балів і detention. Але головний пріоритет — відвідуваність, яка має бути понад 95%. За пропуски без поважної причини батькам можуть виписати штраф 80 фунтів. Навчання більш практичне: предмети Science, Engineering, Drama, багато проєктів, читання та роботи в групах. Українські батьки кажуть, що діти спершу хворіють і важко звикають, але з часом адаптуються до британських правил. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    792переглядів
  • Роберт "Мадяр" Бровді давно став символом аеророзвідки ЗСУ. Але не усі знають, що поруч із ним завжди Наталія — його дружина. Разом подружжя майже 30 років. До війни вони разом створили артфундацію Brovdi Art і підтримували молодих українських митців.

    А з 24 лютого 2022 року Наталія змінила світські заходи на військову службу поруч із чоловіком. Вона підтримує проєкт "Птахи Мадяра", з'являється на подіях, присвячених військовим, і залишається "янголом-охоронцем" 414-ї бригади.

    Мадяр часто ділиться фото з дружиною в мережі, називаючи її "берегинею Птахів". 🕊
    Роберт "Мадяр" Бровді давно став символом аеророзвідки ЗСУ. Але не усі знають, що поруч із ним завжди Наталія — його дружина. Разом подружжя майже 30 років. До війни вони разом створили артфундацію Brovdi Art і підтримували молодих українських митців. А з 24 лютого 2022 року Наталія змінила світські заходи на військову службу поруч із чоловіком. Вона підтримує проєкт "Птахи Мадяра", з'являється на подіях, присвячених військовим, і залишається "янголом-охоронцем" 414-ї бригади. Мадяр часто ділиться фото з дружиною в мережі, називаючи її "берегинею Птахів". 🕊
    1
    268переглядів 4Відтворень
  • 🪙 Нацбанк випустив пам’ятну монету, присвячену спецоперації СБУ "Павутина".

    Номінал — 5 гривень, її запланований тираж – 75 тис. одиниць у сувенірному пакуванні.

    На аверсі монети в центрі композиції розміщено образ Троянського коня з силуетом вантажівки. На реверсі — силует дрона з бойовою частиною та напис "117 fpv-дронів" — саме стільки було задіяно у спецоперації. Центральний елемент – дзеркальний силует стратегічного літака як головної цілі удару.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🪙 Нацбанк випустив пам’ятну монету, присвячену спецоперації СБУ "Павутина". Номінал — 5 гривень, її запланований тираж – 75 тис. одиниць у сувенірному пакуванні. На аверсі монети в центрі композиції розміщено образ Троянського коня з силуетом вантажівки. На реверсі — силует дрона з бойовою частиною та напис "117 fpv-дронів" — саме стільки було задіяно у спецоперації. Центральний елемент – дзеркальний силует стратегічного літака як головної цілі удару. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    683переглядів
  • Тепер повістки приносять жінки в цивільному одязі за місцем проживання

    Одну з повісток принесли додому жінка в цивільному разом із військовим, але вручити її не змогли, бо чоловік вже служить у ЗСУ і зараз проходить реабілітацію після поранення.
    303переглядів 19Відтворень
  • Повітряна атака Росії може застати українців будь-де — навіть під час звичайної прогулянки з песиком. Гучні звуки дронів та робота ППО лякають домашніх улюбленців та їхніх власників. "Навіть у такі моменти залишається одне: ми тримаємось разом, люди й тварини. Ми заспокоюємо їх, а вони — нас", - написала жителька Сум, авторка відео. 📹 happy_dog_family_ua/Instgram
    Повітряна атака Росії може застати українців будь-де — навіть під час звичайної прогулянки з песиком. Гучні звуки дронів та робота ППО лякають домашніх улюбленців та їхніх власників. "Навіть у такі моменти залишається одне: ми тримаємось разом, люди й тварини. Ми заспокоюємо їх, а вони — нас", - написала жителька Сум, авторка відео. 📹 happy_dog_family_ua/Instgram
    1Kпереглядів 2Відтворень
  • 🦾У Київській обласній лікарні відкрили ортезно-протезну лабораторію

    У медзакладі запрацювала сучасна лабораторія, де протези та ортези виготовляють на місці — від консультації до реабілітації. Проєкт реалізували спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, повідомив очільник КОВА Микола Калашник.

    «Уже п’ятеро військових отримали тут свої протези», — зазначив він.

    На Київщині проживає понад 84 тис. ветеранів, з яких 13 тис. потребують реабілітації.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    🦾У Київській обласній лікарні відкрили ортезно-протезну лабораторію У медзакладі запрацювала сучасна лабораторія, де протези та ортези виготовляють на місці — від консультації до реабілітації. Проєкт реалізували спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, повідомив очільник КОВА Микола Калашник. «Уже п’ятеро військових отримали тут свої протези», — зазначив він. На Київщині проживає понад 84 тис. ветеранів, з яких 13 тис. потребують реабілітації. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    534переглядів
  • 1
    161переглядів
  • 148переглядів
  • 164переглядів
  • Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу.
    Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот.

    Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався.

    Жодних травм. Жодної хвороби.
    Лише голод.
    Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди.

    Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає.

    Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися.

    Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося…
    доки величезні груди остаточно не завмерли.

    Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу.
    Жодного шматочка їжі.
    Лише солона вода і трохи водоростей.

    В експедиційному журналі з’явився запис:
    «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує».

    Цей ведмідь не мав імені.
    Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням».

    Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного.

    Зі сторінки Леся Паладич
    Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу. Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот. Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався. Жодних травм. Жодної хвороби. Лише голод. Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди. Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає. Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися. Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося… доки величезні груди остаточно не завмерли. Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу. Жодного шматочка їжі. Лише солона вода і трохи водоростей. В експедиційному журналі з’явився запис: «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує». Цей ведмідь не мав імені. Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням». Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного. Зі сторінки Леся Паладич
    491переглядів