Це сталося понад 75 років тому. Молода, ще не зовсім відома акторка Мерилін Монро з'явилась на вечірці в розкішній сукні — блискуча, усміхнена, вся увага була прикута до неї. Але одна журналістка вирішила вколоти:

«Уся її привабливість — лише в дорогому вбранні. Одягни на неї мішок із-під картоплі — і ніхто не зверне уваги».

Але Мерилін про це дізналася.
І не просто відповіла — вона зробила це з розмахом.

З усмішкою сказала:
«Мішок із-під картоплі? Добре. Давайте подивимось».

📸 Фотосесія, яка увійшла в історію
Замість того щоб ображатися, Монро провела фотосесію в справжньому мішку.
І виглядала… неперевершено.
Граційна, впевнена, з сяючим поглядом.

Вона перетворила образ «мішка» на ікону стилю.

👗 Трохи історії: мішки як символ виживання
У 1930-х, під час Великої депресії, жінки США справді шили сукні з мішків із-під борошна чи картоплі. Їх фарбували, прикрашали. Навіть виробники почали друкувати візерунки на мішковині — у квіти, смужки.

У Смітсонівському інституті досі зберігається плаття для 17-річної дівчини, яке мама пошила з мішків від борошна.
Справжня мода — народжена з потреби.

💡 Урок від Мерилін:
Суть не в брендових речах.
Суть — у впевненості.
У здатності бути собою — навіть у мішку.

Тож наступного разу, коли почуєш критику — не виправдовуйся.
Посміхнись.
І зроби це своїм стилем.

#кіноогляд #що_подивитись #для_настрою
Трошки яскравого і гарного на ніч 😴
Зоотрополіс 2 - офіційний тизер (український)
https://www.youtube.com/watch?v=RqB449efDRU

Наразі у видавництва Vivat діє акція 1+1=3 ми трошки погуляли їх сайтом і знайшли доволі цікаві книги, які ми рекомендуємо розглянути:
1) «Машина» та «Гемма» це перші 2 частини тетралогії від української авторки Дарʼї Піскозуб
2) «Дім солі» дуже сильна антиутопія від української авторки Світлани Тараторіної
3) «Мотанка» збірка оповідань від 12 українських авторок

Подивитись книги ще, можна за посиланням: https://vivat.com.ua/category/naukova-fantastyka/?filter=marketing_ty...

#sci_fi_не_нудно

Чомусь захотілось поділитися

Згора пожовкле листя листопаду,
Вже чорнобривці відчувають перший сніг.
А теплий вітерець відчув солодку зраду...
І знов іду одна, не відчуваю ніг.
І знов не прийдеш ти до мене, як і вчора
Ти не прийшов, бо був з другою ти..
Як боляче згадать минуле: знову й знову
Схвильовано кричав ти вслід мені -"прости"...
Не знаю, що робить, можливо й не любила.
Не знаю,що сказать- хороший був пролог,
Та, схоже, що в любові зламані вітрила.
Немає хепі енду- трагічний епілог....
#ностальгія

Редиска-качок: прокачалась на городі краще, ніж я в спортзалі!