Ляжу під осокорами, у спориші, замружуся…
і обніму всю землю…
Гаряче. По-чоловічому. Наче востаннє…
Нехай моє серце, що давно уже вивчило азбуку
Морзе, знову передає у Вічність поеми та вірші…
Нехай душа, накупавшись у росах, знову воскресне,
а очі, що поцілує самотній сонях, знову прозріють…
Хай тіло, яке підніме мене над світом, наче прапор,
стане моїм.
Ляжу під осокорами, у спориші, замружуся…
і обніму всю землю…
Гаряче. По-чоловічому. Наче востаннє…
Нехай моє серце, що давно уже вивчило азбуку
Морзе, знову передає у Вічність поеми та вірші…
Нехай душа, накупавшись у росах, знову воскресне,
а очі, що поцілує самотній сонях, знову прозріють…
Хай тіло, яке підніме мене над світом, наче прапор,
стане моїм.
Українська
English
