• Hubble Reveals Stunning Hourglass Nebula Around a Dying Star!
    Hubble Reveals Stunning Hourglass Nebula Around a Dying Star!
    Like
    1
    299переглядів
  • 🚨 У Броварах встановлюються ще три мобільних Пункти незламності від ДСНС.

    Спільними зусиллями з рятувальниками ми облаштували ПН на Майдані Свободи, на площі Т.Шевченка (Розвилка) та на майданчику біля ТРЦ «Термінал».

    🤝 Дякуємо за допомогу!
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    🚨 У Броварах встановлюються ще три мобільних Пункти незламності від ДСНС. Спільними зусиллями з рятувальниками ми облаштували ПН на Майдані Свободи, на площі Т.Шевченка (Розвилка) та на майданчику біля ТРЦ «Термінал». 🤝 Дякуємо за допомогу! @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    38переглядів
  • 🕯У Володимирському соборі в Києві попрощалися з військовим Євгеном "Остапом" Остапенком

    Свій шлях захисника України він розпочав ще у 2014-му. Тоді палкому фанату "Динамо" було лише 19. Євген воював за Маріуполь, Піски, Щастя та Донецький аеропорт, а під час боїв поблизу Металіста на Луганщині отримав поранення.

    "Він був неймовірною людиною, тому що він пам'ятав про всіх. З війни, коли він писав, він хотів, щоб люди розповідали просто звичайні історії як люди живуть. І чесно, я інколи соромилася йому писати, бо він на війні. Йома завжди було що сказати про людей, він дуже любив людей", — каже його подруга Євгенія.
    Після початку повномасштабного вторгнення він брав участь у звільненні Харківщини, обороні Херсона, Вовчанська, а також Запорізької й Донецької областей.
    🕯У Володимирському соборі в Києві попрощалися з військовим Євгеном "Остапом" Остапенком Свій шлях захисника України він розпочав ще у 2014-му. Тоді палкому фанату "Динамо" було лише 19. Євген воював за Маріуполь, Піски, Щастя та Донецький аеропорт, а під час боїв поблизу Металіста на Луганщині отримав поранення. "Він був неймовірною людиною, тому що він пам'ятав про всіх. З війни, коли він писав, він хотів, щоб люди розповідали просто звичайні історії як люди живуть. І чесно, я інколи соромилася йому писати, бо він на війні. Йома завжди було що сказати про людей, він дуже любив людей", — каже його подруга Євгенія. Після початку повномасштабного вторгнення він брав участь у звільненні Харківщини, обороні Херсона, Вовчанська, а також Запорізької й Донецької областей.
    Like
    Sad
    2
    224переглядів 2Відтворень
  • "Дюна" 1984 рік

    Вельми, хм, цікава інтерпретація історії. Одразу обмовлюсь, я не професійний критик, тому буду писати тут тільки свої суб'єктивні враження про фільм. 😇

    Отже, стрічка сама по собі непогана, але має дуже багато розбіжностей з книгою, а я з отих противних, які сидять і бубнять "у книзі було не так!", "А це ще що таке?!". Якщо у мінісеріалі нас з перших секунд знайомили з Ірулан, то приготуйтесь, що тут її взагалі майже не буде. Трошки дивним мені видалось, що преподобні матері бриють свої голови налисо. Було ще декілька моментів, але я не буду розкривати вам усі деталі, подивіться самі та складіть своє враження про фільм. 🤗

    Окремо, варто відзначити каст, бо тут є такі знаменитості, як Стінг, Кайл Маклахлен у ролі Пола Атріда,  Патрік Стюарт та Шон Янг. Тож бажаю вам гарного перегляду, а якщо вже дивились, діліться своїми враженнями у коментарях 👇🏼


    #sci_fi_не_нудно
    "Дюна" 1984 рік Вельми, хм, цікава інтерпретація історії. Одразу обмовлюсь, я не професійний критик, тому буду писати тут тільки свої суб'єктивні враження про фільм. 😇 Отже, стрічка сама по собі непогана, але має дуже багато розбіжностей з книгою, а я з отих противних, які сидять і бубнять "у книзі було не так!", "А це ще що таке?!". Якщо у мінісеріалі нас з перших секунд знайомили з Ірулан, то приготуйтесь, що тут її взагалі майже не буде. Трошки дивним мені видалось, що преподобні матері бриють свої голови налисо. Було ще декілька моментів, але я не буду розкривати вам усі деталі, подивіться самі та складіть своє враження про фільм. 🤗 Окремо, варто відзначити каст, бо тут є такі знаменитості, як Стінг, Кайл Маклахлен у ролі Пола Атріда,  Патрік Стюарт та Шон Янг. Тож бажаю вам гарного перегляду, а якщо вже дивились, діліться своїми враженнями у коментарях 👇🏼 #sci_fi_не_нудно
    Love
    Like
    7
    2коментарів 830переглядів
  • Like
    1
    32переглядів
  • 16 жовтня 1907 року народився Петро Григоренко, радянський генерал, який став дисидентом, членом-засновником московської та Української гельсінської груп.

    Успішна військова кар’єра, викладацька діяльність, наукові ступені та визнання супроводжували Петра Григоренка до 1961-го.

    Злам стався 7 вересня на партконференції ленінського району у москві. Під час обговорення проекту Програми кпсс він виступив з критикою політичної системи в срср. 💬«Страшнішого я ніколи не переживав. – Занотував у «Споминах» Петро Григоренко. – То був найжахливіший момент мого життя. Але це була й моя зоряна година…Ми схвалюємо проект програми, в якому засуджуємо культ особи сталіна, але постає питання: чи все робиться, щоб культ особи не повторився?»

    За такий демарш Григоренка усунули від викладацької діяльності і відправили «у вигнання в Уссурійський край» на службу в Далекосхідний військовий округ. Відчувши на собі арешт та примусове дворічне психіатричне лікування, Григоренко публічно говорив про відсутність історичної правди та застосування карної психіатрії у радянському союзі.

    1966-го Григоренко познайомився із письменником Олексієм Костеріним, який нього із проблемою «покараних народів» – народів, депортованих із місць споконвічного проживання в період війни, зокрема і з проблемою одного з них – кримських татар, – сам Григоренко пов'язував із впливом письменника Олексія Евграфовича Костеріна, з яким він познайомився навесні 1966 року. Скоро Петро Григорович став не просто спостерігачем, але активним учасником руху за повернення кримських татар.

    5 вересня 1967 року був ухвалений Указ Президії Верховної Ради срср «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму», який Григоренко назвав «найбрехливішим і найбільш лицемірним указом з усіх виданих щодо кримських татар». У нього були вагомі підстави таким чином визначити значення цього документа вищого органу радянської влади.

    💬«Внесок Григоренка в правозахисний рух надзвичайний. Після спілкування з ним долучився до правозахисників академік Сахаров, – в одному з інтерв’ю говорив Мустафа Джемілєв. – Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інерв’ю, заяви, прес-конференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі радянського союзу».

    Кримські татари побоювались, що з Григоренком можуть розправитись, тому намагались його убезпечити. Із Узбекистану приїхала група молодих кримських татар, які таємно стежили за помешканням генерала і супроводжували його містом. Сам Григоренко не знав, що має таку охорону.

    1977-го влада дозволила йому поїхати на лікування до США. За кілька місяців його позбавили радянського громадянства. У лютому 1978-го Петро Григоренко на прес-конференції у Нью-Йорку сказав, що це найсумніший день у житті:🗺💬«Мене позбавили права померти на Батьківщині».

    🕯Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.
    16 жовтня 1907 року народився Петро Григоренко, радянський генерал, який став дисидентом, членом-засновником московської та Української гельсінської груп. Успішна військова кар’єра, викладацька діяльність, наукові ступені та визнання супроводжували Петра Григоренка до 1961-го. Злам стався 7 вересня на партконференції ленінського району у москві. Під час обговорення проекту Програми кпсс він виступив з критикою політичної системи в срср. 💬«Страшнішого я ніколи не переживав. – Занотував у «Споминах» Петро Григоренко. – То був найжахливіший момент мого життя. Але це була й моя зоряна година…Ми схвалюємо проект програми, в якому засуджуємо культ особи сталіна, але постає питання: чи все робиться, щоб культ особи не повторився?» За такий демарш Григоренка усунули від викладацької діяльності і відправили «у вигнання в Уссурійський край» на службу в Далекосхідний військовий округ. Відчувши на собі арешт та примусове дворічне психіатричне лікування, Григоренко публічно говорив про відсутність історичної правди та застосування карної психіатрії у радянському союзі. 1966-го Григоренко познайомився із письменником Олексієм Костеріним, який нього із проблемою «покараних народів» – народів, депортованих із місць споконвічного проживання в період війни, зокрема і з проблемою одного з них – кримських татар, – сам Григоренко пов'язував із впливом письменника Олексія Евграфовича Костеріна, з яким він познайомився навесні 1966 року. Скоро Петро Григорович став не просто спостерігачем, але активним учасником руху за повернення кримських татар. 5 вересня 1967 року був ухвалений Указ Президії Верховної Ради срср «Про громадян татарської національності, які мешкали в Криму», який Григоренко назвав «найбрехливішим і найбільш лицемірним указом з усіх виданих щодо кримських татар». У нього були вагомі підстави таким чином визначити значення цього документа вищого органу радянської влади. 💬«Внесок Григоренка в правозахисний рух надзвичайний. Після спілкування з ним долучився до правозахисників академік Сахаров, – в одному з інтерв’ю говорив Мустафа Джемілєв. – Ніхто у світі не зробив для кримських татар стільки, скільки зробив Петро Григоренко. Його численні інерв’ю, заяви, прес-конференції сприяли тому, що кримськотатарська проблема вийшла за межі радянського союзу». Кримські татари побоювались, що з Григоренком можуть розправитись, тому намагались його убезпечити. Із Узбекистану приїхала група молодих кримських татар, які таємно стежили за помешканням генерала і супроводжували його містом. Сам Григоренко не знав, що має таку охорону. 1977-го влада дозволила йому поїхати на лікування до США. За кілька місяців його позбавили радянського громадянства. У лютому 1978-го Петро Григоренко на прес-конференції у Нью-Йорку сказав, що це найсумніший день у житті:🗺💬«Мене позбавили права померти на Батьківщині». 🕯Помер Петро Григоренко 21 лютого 1987-го у Нью – Йорку, похований на українському цвинтарі Баундбрук (штат Нью-Джерсі) у США.
    323переглядів
  • Love
    Like
    3
    254переглядів
  • Харків ранковий
    Харків ранковий
    33переглядів
  • КОЛИ ЗАБЛУКАВ У ЛІСІ, А В ТЕБЕ ПО РОЗКЛАДУ ТРЕНУВАННЯ
    КОЛИ ЗАБЛУКАВ У ЛІСІ, А В ТЕБЕ ПО РОЗКЛАДУ ТРЕНУВАННЯ
    246переглядів 15Відтворень
  • Тримай свій чорно-білий кайф
    Тримай свій чорно-білий кайф
    24переглядів