• https://www.youtube.com/live/Q0dsATjiTrE?si=60UyBkYTQM_n60L4
    https://www.youtube.com/live/Q0dsATjiTrE?si=60UyBkYTQM_n60L4
    276переглядів 1 Поширень
  • https://youtube.com/shorts/X3NTkOVNssM?si=n8XdpI5ipMmjiOJ9
    https://youtube.com/shorts/X3NTkOVNssM?si=n8XdpI5ipMmjiOJ9
    106переглядів 1 Поширень
  • "Гра в кота і мишу. Полювання на Аделіну" Х. Д. Карлтон
    Друга частина дилогії (якщо комусь цікаво, можу викласти відгук і на першу)
    Видавництво Bookchef

    Сама не вірю, що я нарешті це зробила - прочитала другу частину історії про Зейда та Аделіну. Кілька місяців я дивилася на книгу, книга дивилася на мене з полиці, але у нас все ж стався метч, і ми разом провели кілька вечорів.

    Оскільки перша частина закінчується єбєйшим кліфгенгером, а друга частина побудована навколо відповідей, то про сюжет я вам нічого не скажу)) Ну раптом ви не в курсі, шо там і як. Тож цього разу більше по емоціях.

    Якщо перша частина викликала у мене місцями сміх, а місцями огиду через те, що в ній відбувається, то друга прибрала сміх, але викрутила на максимум огиду та додала жах. Це вже не даркроманс, це, бляха, кривавий трилер, сповнений збоченців та психопатів. Геть не те, що я зазвичай читаю.

    Кілька моментів я перегорнула, бо це було для мене занадто. До кількох моментів у мене питання чисто по логіці. Але мене вразило те, наскільки потужно авторка описала почуття глибоко травмованої людини. Двічі я плакала, бо авторка закручувала-закручувала цю емоційну пружину, і в якийсь момент ці емоції вивільнялися і у персонажів, і у мене.

    Якщо після першої книги я не могла визначитися зі своїми враженнями, то зараз мені очевидно, що це не моя історія (сама не вірю, що кажу таке про книгу 18+). Під кінець мені навіть стало забагато пафосу і сцен ceкcу (сама не вірю, шо кажу таке 2). В якийсь момент я почала говорити в книгу "Та бляха, я зрозуміла, шо ти постійно її хочеш, а вона вважає тебе Богом".

    Але маю визнати - 720 сторінок я прочитала лише за 3 підходи. Напевно, це значить, що мені все ж було цікаво, і я дуже хотіла дізнатися, чим ця історія закінчиться.

    #книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги
    "Гра в кота і мишу. Полювання на Аделіну" Х. Д. Карлтон Друга частина дилогії (якщо комусь цікаво, можу викласти відгук і на першу) Видавництво Bookchef Сама не вірю, що я нарешті це зробила - прочитала другу частину історії про Зейда та Аделіну. Кілька місяців я дивилася на книгу, книга дивилася на мене з полиці, але у нас все ж стався метч, і ми разом провели кілька вечорів. Оскільки перша частина закінчується єбєйшим кліфгенгером, а друга частина побудована навколо відповідей, то про сюжет я вам нічого не скажу)) Ну раптом ви не в курсі, шо там і як. Тож цього разу більше по емоціях. Якщо перша частина викликала у мене місцями сміх, а місцями огиду через те, що в ній відбувається, то друга прибрала сміх, але викрутила на максимум огиду та додала жах. Це вже не даркроманс, це, бляха, кривавий трилер, сповнений збоченців та психопатів. Геть не те, що я зазвичай читаю. Кілька моментів я перегорнула, бо це було для мене занадто. До кількох моментів у мене питання чисто по логіці. Але мене вразило те, наскільки потужно авторка описала почуття глибоко травмованої людини. Двічі я плакала, бо авторка закручувала-закручувала цю емоційну пружину, і в якийсь момент ці емоції вивільнялися і у персонажів, і у мене. Якщо після першої книги я не могла визначитися зі своїми враженнями, то зараз мені очевидно, що це не моя історія (сама не вірю, що кажу таке про книгу 18+). Під кінець мені навіть стало забагато пафосу і сцен ceкcу (сама не вірю, шо кажу таке 2). В якийсь момент я почала говорити в книгу "Та бляха, я зрозуміла, шо ти постійно її хочеш, а вона вважає тебе Богом". Але маю визнати - 720 сторінок я прочитала лише за 3 підходи. Напевно, це значить, що мені все ж було цікаво, і я дуже хотіла дізнатися, чим ця історія закінчиться. #книжковий_відгук #Лана_читає #хтивікниги
    Like
    Love
    4
    1Kпереглядів
  • Haha
    2
    107переглядів
  • «Орендарі тіл» 
    Хосе Анхель Маньяс 
    Видавництво "Еспанія"

    ✨«-… Ви справді вважаєте, що можна компенсувати одне зло іншим, набагато більшим?»✨

    Ця книга викиликає відчуття наче після перегляду концентрованого трилера 18+ який проносить купою емоцій від «цікавий хід на початку» до кінцевого «очікувано, але є питання до персонажа» 

    Любителям соціальної фантастики зайде на ура, тут нема пояснень складних механізмів, принципів роботи пристрою для роботи з обміну тілами. Зате є концентрована лекція про расову нерівність, доволі складні та жорсткі події та пара-трійка добрячих таких моральних дилем.

    Ця історія це яскравий приклад того, що технології це просто технології та все залежить від того, хто і як вирішить їх використати. 

    До книги не варто підходити з якимись очікуваннями, але треба бути готовим, що книга дасть багато питань, про які треба подумати. 

    Тож, чекаємо продовження, і цікаво чи дізнаємось ми далі більше про компанію «You-Feeling» 

    Діліться у коментарях чи читали ви вже цю книгу, або може плануєте?

    #sci_fi_не_нудно
    «Орендарі тіл»  Хосе Анхель Маньяс  Видавництво "Еспанія" ✨«-… Ви справді вважаєте, що можна компенсувати одне зло іншим, набагато більшим?»✨ Ця книга викиликає відчуття наче після перегляду концентрованого трилера 18+ який проносить купою емоцій від «цікавий хід на початку» до кінцевого «очікувано, але є питання до персонажа»  Любителям соціальної фантастики зайде на ура, тут нема пояснень складних механізмів, принципів роботи пристрою для роботи з обміну тілами. Зате є концентрована лекція про расову нерівність, доволі складні та жорсткі події та пара-трійка добрячих таких моральних дилем. Ця історія це яскравий приклад того, що технології це просто технології та все залежить від того, хто і як вирішить їх використати.  До книги не варто підходити з якимись очікуваннями, але треба бути готовим, що книга дасть багато питань, про які треба подумати.  Тож, чекаємо продовження, і цікаво чи дізнаємось ми далі більше про компанію «You-Feeling»  Діліться у коментарях чи читали ви вже цю книгу, або може плануєте? #sci_fi_не_нудно
    Love
    3
    2коментарів 558переглядів
  • Like
    2
    499переглядів 1 Поширень
  • 8 березня у світі відзначають Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world #brovaryregion
    https://brovaryregion.in.ua/?p=41267
    8 березня у світі відзначають Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world #brovaryregion https://brovaryregion.in.ua/?p=41267
    BROVARYREGION.IN.UA
    8 березня — Міжнародний день жінок
    8 березня у світі відзначають Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Віряни вшановують пам'ять преподобного Теофілакта, єпископа Нікомидійского. Яке сьогодні церковне свято Теофілакт - сповідник, монах, єпископ міста Нікомедія (сьогодні Ізміт, Туреччина), християнський святий.
    189переглядів
  • 🥹 Унікальне явище на небі: 14 березня над Україною можна буде побачити "Кривавий Місяць"
    Це перше повне місячне затемнення з 2022 року.
    Явище розпочнеться близько 6-ї ранку і триватиме цілих 6 годин.
    🥹 Унікальне явище на небі: 14 березня над Україною можна буде побачити "Кривавий Місяць" Це перше повне місячне затемнення з 2022 року. Явище розпочнеться близько 6-ї ранку і триватиме цілих 6 годин.
    194переглядів
  • 🕯В ніч на 4 вересня 1985 року у таборі біля села Кучино (Пермський край) загинув Василь Стус, поет – шістдесятник, правозахисник.

    Народився 6 січня 1938-го в селі Рахнівка на Вінниччині. Закінчив із червоним дипломом історико-філологічний факультет Сталінського педагогічного університету (нині Донецьк). Працював учителем, став писати вірші. Літературний редактор газети “Соціалістичний Донбас”, аспірант Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії Наук урср у Києві.

    4 вересня 1965-го, під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, разом з Іваном Дзюбою та В’ячеславом Чорноволом брав участь в акції протесту проти незаконних арештів українських інтелектуалів. За що був відрахований із аспірантури. Радянські видавництва відмовилися друкувати його поетичні збірки “Круговерть” і “Зимові дерева” (остання опублікована у самвидаві та в Бельгії).

    Василь Стус у відкритих листах до влади критикував її за порушення прав людини. Заарештований 12 січня 1972-го і засуджений за “антирадянську агітацію й пропаганду” до 5 років позбавлення волі і трьох років заслання. Покарання відбував у таборах Мордовії, більшість написаних ним віршів вилучалися і знищувалися. 1977- го висланий у селище імені Матросова Магаданської області, де працював на золотокопальнях.

    Повернувшись до Києва, відмовився від радянського громадянства (“Бути радянським громадянином – значить бути рабом”) і приєднався до Української Гельсінської групи захисту прав людини. Працював звичайним робітником на заводах. У травні 1980-го заарештований вдруге, визнаний “особливо небезпечним рецидивістом” і засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

    Під час процесу відмовився від призначеного йому «адвоката» Віктора Медведчука, але суд не прийняв відвід. По суті, свій захист Стус здійснював самостійно.

    Підсудний також заявив клопотання про надання можливості бути присутнім в судовому засіданні представникам міжнародних організацій, у тому числі — «представникам комісії по правам людини ООН», «представникам міжнародної юридичної асоціації — міжнародна амністія» та іншим.

    Цілком справедливі вимоги. Якою ж була реакція «адвоката» Медведчука?

    Він не підтримав ні заявлений відвід, ні клопотання підзахисного, а натомість заявив, що покладається «На розгляд суду».

    А суд, звісно, не задовольнив відвід, і клопотання про публічний розгляд справи теж фактично відхилив.

    Стус, вочевидь, розуміючи, що «адвокат» Медведчук його захищати не буде, заявив: 💬«Я відмовляюсь від адвоката Медведчука і взагалі від любого радянського адвоката. Я вимагаю адвоката з міжнародної правової організації»

    ❗️Після роз'яснення прав обвинуваченому Стус заявив, що йому потрібен перекладач «на той випадок, якщо свідки будуть давати покази російською мовою».

    Після оголошення обвинувального висновку, на запитання головуючого підсудному — чи зрозуміло обвинувачення та чи визнає він себе винним, Стус відповів: 💬«В чому саме обвинувачують мені зрозуміло. Але винним я себе не визнаю»

    Покарання відбував у таборі в Кучино. Від 1981-го не бачився з родиною. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями неодноразово оголошував голодування.

    🕯Помер в ніч на 4 вересня 1985-го під час безстрокового сухого голодування. Василь Стус похований на табірному цвинтарі, 1989-го перепохований на Байковому кладовищі.

    Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно).

    💬“1980 рік ознаменувався в нашій країні багатьма несправедливими вироками та переслідуваннями правозахисників. Але навіть на цьому трагічному тлі вирок українському поетові Василю Стусу виділяється своєю не людяністю. Життя людини ламається без залишку – як розплата за елементарну порядність та нонконформізм, за вірність своїм переживанням, своєму “я”…”, – писав у зверненні до світової громадськості вчений і правозахисник Андрій Сахаров.

    🕯В ніч на 4 вересня 1985 року у таборі біля села Кучино (Пермський край) загинув Василь Стус, поет – шістдесятник, правозахисник. Народився 6 січня 1938-го в селі Рахнівка на Вінниччині. Закінчив із червоним дипломом історико-філологічний факультет Сталінського педагогічного університету (нині Донецьк). Працював учителем, став писати вірші. Літературний редактор газети “Соціалістичний Донбас”, аспірант Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії Наук урср у Києві. 4 вересня 1965-го, під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”, разом з Іваном Дзюбою та В’ячеславом Чорноволом брав участь в акції протесту проти незаконних арештів українських інтелектуалів. За що був відрахований із аспірантури. Радянські видавництва відмовилися друкувати його поетичні збірки “Круговерть” і “Зимові дерева” (остання опублікована у самвидаві та в Бельгії). Василь Стус у відкритих листах до влади критикував її за порушення прав людини. Заарештований 12 січня 1972-го і засуджений за “антирадянську агітацію й пропаганду” до 5 років позбавлення волі і трьох років заслання. Покарання відбував у таборах Мордовії, більшість написаних ним віршів вилучалися і знищувалися. 1977- го висланий у селище імені Матросова Магаданської області, де працював на золотокопальнях. Повернувшись до Києва, відмовився від радянського громадянства (“Бути радянським громадянином – значить бути рабом”) і приєднався до Української Гельсінської групи захисту прав людини. Працював звичайним робітником на заводах. У травні 1980-го заарештований вдруге, визнаний “особливо небезпечним рецидивістом” і засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Під час процесу відмовився від призначеного йому «адвоката» Віктора Медведчука, але суд не прийняв відвід. По суті, свій захист Стус здійснював самостійно. Підсудний також заявив клопотання про надання можливості бути присутнім в судовому засіданні представникам міжнародних організацій, у тому числі — «представникам комісії по правам людини ООН», «представникам міжнародної юридичної асоціації — міжнародна амністія» та іншим. Цілком справедливі вимоги. Якою ж була реакція «адвоката» Медведчука? Він не підтримав ні заявлений відвід, ні клопотання підзахисного, а натомість заявив, що покладається «На розгляд суду». А суд, звісно, не задовольнив відвід, і клопотання про публічний розгляд справи теж фактично відхилив. Стус, вочевидь, розуміючи, що «адвокат» Медведчук його захищати не буде, заявив: 💬«Я відмовляюсь від адвоката Медведчука і взагалі від любого радянського адвоката. Я вимагаю адвоката з міжнародної правової організації» ❗️Після роз'яснення прав обвинуваченому Стус заявив, що йому потрібен перекладач «на той випадок, якщо свідки будуть давати покази російською мовою». Після оголошення обвинувального висновку, на запитання головуючого підсудному — чи зрозуміло обвинувачення та чи визнає він себе винним, Стус відповів: 💬«В чому саме обвинувачують мені зрозуміло. Але винним я себе не визнаю» Покарання відбував у таборі в Кучино. Від 1981-го не бачився з родиною. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями неодноразово оголошував голодування. 🕯Помер в ніч на 4 вересня 1985-го під час безстрокового сухого голодування. Василь Стус похований на табірному цвинтарі, 1989-го перепохований на Байковому кладовищі. Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно). 💬“1980 рік ознаменувався в нашій країні багатьма несправедливими вироками та переслідуваннями правозахисників. Але навіть на цьому трагічному тлі вирок українському поетові Василю Стусу виділяється своєю не людяністю. Життя людини ламається без залишку – як розплата за елементарну порядність та нонконформізм, за вірність своїм переживанням, своєму “я”…”, – писав у зверненні до світової громадськості вчений і правозахисник Андрій Сахаров.
    632переглядів
  • Чи є тут мами а декреті,які хочуть заробляти онлайн ,залишайте «+»
    Чи є тут мами а декреті,які хочуть заробляти онлайн ,залишайте «+»
    335переглядів