🇺🇸Держсекретар Рубіо заявив, що США контактуватимуть з росіянами вже сьогодні, повідомляє The Guardian.

Він повідомив, що США сподіваються на позитивну відповідь від росії і “рішуче закликають росіян припинити всі бойові дії”.

#поезія
Говорять, що жінка - найкраще Господнє створіння,
На тебе дивлюсь і завжди розумію чого.
Ти - квітка тендітна. Мадонна в своїм поколінні,
До рук твоїх прагну припасти губами й чолом.

У дні, коли тучі крадуть собі сонце в кишеню,
І сірим туманом спадає на голови пил.
То наші усмішки. Яскраві й такі навіжені,
Врятують любого. І навіть, якщо не просив.

Коли наше місто відкриє обійми вітрам,
Холодні цілунки збентежать і душу, і тіло. 
Збери із уламків комфорту новенький вітраж,
Ти будеш натхненням моїм. Таємничо-вцілілим.

Танцюй, ніби вперше. Так ніби весь світ - то мара,
Принось наше літо у днину холодну і сіру.
На стомлено-ніжних. Маленьких, тендітних крилах,
Коли буде важко, згадай, що в тебе завжди вірю.

DmYmast

Настрій бордовий

Ваша кавуся ☕

🇬🇪🇪🇺Грузія не вступить до Євросоюзу, поки Тбілісі не змінить авторитарний курс, шлях країни до ЄС "фактично припинено", - Європарламент

🎨 Юрій Клапоух (1963, Харків)

КОЛИ В ГОСТІ ЗАВІТАЛА БІЛОЧКА

Колись давно, ще коли небо було ближче до землі, а зорі жили серед людей, народилася дівчинка на ім’я Зоряна. Вона була світла, як ранкова роса, і очі її світилися, ніби ввібрали проміння самого Сонця.

Кажуть, що її справжнім батьком було Сонце — могутній Володар Дня, який щодня сходив на небо, щоб дарувати тепло і світло всьому живому. Але Сонце не могло довго залишатися з людьми — в нього було багато обов’язків: підійматися щоранку, освітлювати поля, ліси, моря… Тож він залишив Зоряну на Землі, довіривши її нічному небесному охоронцю — Місяцю.

Місяць був інший. Його світло було прохолодним і м’яким, як долоня, що заколисує вночі. Він не палав пристрастю, як Сонце, але був уважний, спостережливий і терплячий. Місяць не був справжнім батьком Зоряни, та все ж доглядав за нею, коли небо темніло і Сонце зникало за горизонтом. Його називали вітчимом — не кровним батьком, але тим, хто оберігає вночі.

Зоряна росла між двома світами: вдень вона танцювала в променях Сонця, а вночі слухала казки Місяця. І хоч вона сумувала за теплом батька, вона з часом зрозуміла, що без обох — і Сонця, і Місяця — її життя не було б таким повним.

Одного разу вона спитала у Місяця:
— Чому ти не такий, як мій тато? Чому не світло і не тепло твоє серце?
А Місяць усміхнувся й відповів:
— Бо я не прагну палити — я прагну берегти. Я — тиша, що не заважає думати. Я — тінь, що ховає тебе, коли ти втомлена. Я — вітчим, але я теж люблю тебе, по-своєму.

І тоді Зоряна зрозуміла: світло буває різним. Сонце — це сила і початок, це батько, що веде вперед. А Місяць — це затишок і спокій, це вітчим, що підтримує в тиші. Обидва — потрібні. Обидва — її родина.