Трава скупалася в росі.
Рожеве сонце зашарілось.
Стою по пояс в молоці
Туману білого на милість.
Стрічати день у низині,
Де пташка будить сонне небо
На щастя випало мені,
І полетіти далі степом.
Лишивши вибухи війни,
Я стану вісником природи,
Її краси і таїни
З якої всі ми, люди, родом.
Щоб забувалися страхи,
Що гублять душу чорнотою
Земля дарує стільки сил
Кущу, що зветься купиною.
У серці віра оживе
Свічею вічною зігріта,
Коли надвóрі новий день
Цвіте світанком серед літа...
🖋️ Врублівський Олександр
02.07.2025.
Трава скупалася в росі.
Рожеве сонце зашарілось.
Стою по пояс в молоці
Туману білого на милість.
Стрічати день у низині,
Де пташка будить сонне небо
На щастя випало мені,
І полетіти далі степом.
Лишивши вибухи війни,
Я стану вісником природи,
Її краси і таїни
З якої всі ми, люди, родом.
Щоб забувалися страхи,
Що гублять душу чорнотою
Земля дарує стільки сил
Кущу, що зветься купиною.
У серці віра оживе
Свічею вічною зігріта,
Коли надвóрі новий день
Цвіте світанком серед літа...
🖋️ Врублівський Олександр
02.07.2025.
Українська
English
