#поезія
Чи шукав хоч раз в житті ти квітку,
Ту, що дивно квітне уночі?
Ту, що з казки. Ніжну і тендітну,
Що до щастя має всі ключі.
Ту, що сяє у душі лиш раз навіки.
Ту, що прагнуть всі привласнити собі.
Ти -- шукав? Для щастя. Не для втіхи.
Серед квітів, тих, що на землі...
Я шукав... Колись. Уже минулось.
Обійшов світи всі і ліси.
Затопталось. Загуло все. Призабулось.
Заросли дороги всі й стежкú.
Ніби й бачив цвіт отой таємний.
Ніжний спалах. Коси по воді.
Загубив. І стало в серці темно.
Ти -- знайшла?
...А квітка каже -- ні...
Людмила Галінська
#поезія
Чи шукав хоч раз в житті ти квітку,
Ту, що дивно квітне уночі?
Ту, що з казки. Ніжну і тендітну,
Що до щастя має всі ключі.
Ту, що сяє у душі лиш раз навіки.
Ту, що прагнуть всі привласнити собі.
Ти -- шукав? Для щастя. Не для втіхи.
Серед квітів, тих, що на землі...
Я шукав... Колись. Уже минулось.
Обійшов світи всі і ліси.
Затопталось. Загуло все. Призабулось.
Заросли дороги всі й стежкú.
Ніби й бачив цвіт отой таємний.
Ніжний спалах. Коси по воді.
Загубив. І стало в серці темно.
Ти -- знайшла?
...А квітка каже -- ні...
Людмила Галінська
Українська
English
