• Love
    1
    309views
  • 27 квітня 2010 року у залі Верховної Ради під час ратифікації «Харківських угод» були бійки, дим і кидання яєць у спікера. Так голосували за продовження перебування свинособачого Чорноморського флоту в Криму до 2042 року.

    21 квітня 2010 року у Харкові між Україною та РФ підписано угоди про продовження перебування свинопсячого Чорноморського флоту у Севастополі. Новообраний президент Віктор Янукович тоді збільшив термін перебування іноземного флоту в Криму до 2047 року.

    Ще з 1990-х Крим залишався потенційно сепаратистським регіоном з потужним москальським впливом і найменшою часткою українського населення. База Чорноморського флоту в Севастополі слугувала символом російського впливу, а також силовим чинником майбутньої агресії. Згідно з договором 1997 року, час закінчення локалізації російського військового флоту на території АРК мав спливати у 2017 році .

    За часів президентства Ющенка це питання кілька разів підіймалося і позиція України полягала у відмові дати продовження. Новообраний тоді президент Віктор Янукович пішов на поступки перед Наболоттям і запропонував суттєво продовжити термін базування псячого флоту.

    Що отримала Україна від угоди? РФ використала давній енергетичний важіль: згідно з Харківськими угодами нашій державі гарантувалася знижка на газ в розмірі 30% (щоправда, тут варто пам’ятати, що роком раніше вже були підписані газові домовленості, за умовами яких ціна на газ була явно завищена, а тому знижка не фіксувала конкретну вигідну ціну, а лише передбачала зменшення чинної ціни на третину).

    Підготовка та підписання угод стали одним з перших кроків ослаблення українського суверенітету та створили умови, за яких РФ зважилася на військові дії проти України. Умови договору були невигідними для України, адже навіть знижка на газ не була справді відчутною, а Янукович фактично обміняв її на український суверенітет.

    Менш як за тиждень після підписання угоди в Харкові її мали ратифікувати народні депутати. Ідея підписати угоду з москвою на таких умовах ще в 2010 році піддавалася жорсткій критиці з боку проєвропейської опозиції. Противники ратифікації говорили про потенційне ослаблення суверенітету й абсолютно невигідні для України умови.

    Після президентських виборів нова влада ще не мала повноти влади (більшості у парламенті), адже разом із Комуністичною партією та Блоком Литвина мали максимум 220 голосів. Тому Партія Регіонів шукала перебіжчиків з інших францій, які надали б голоси для підтримки угоди. Таких знайшлося аж 16 і угоди були ратифіковані.

    Скандальне голосування супроводжувалося сутичками. В той день у Верховній Раді, окрім звичних для того часу бійок, депутати палили димові шашки, а опозиція бойкотувала голосування. Противники угоди під гаслом «Не дамо продати Україну!» намагалися не допустити голосування, але Партія Регіонів доклала всіх зусиль, щоб назбирати голоси (того дня на засідання прийшов навіть Рінат Ахметов, який до цього в стінах парламенту з’являвся на складання присяги депутата).

    Харківські угоди зміцнили позиції наболоття в Криму, а розташування Чорноморського флоту у Севастополі посприяло анексії півострова у 2014 році. Зобов’язання, які свинопсарня взяла на себе у 2010 році, не були виконані, а Москва в односторонньому порядку пішла на розірвання угоди в березні 2014 року.

    27 квітня 2010 року у залі Верховної Ради під час ратифікації «Харківських угод» були бійки, дим і кидання яєць у спікера. Так голосували за продовження перебування свинособачого Чорноморського флоту в Криму до 2042 року. 21 квітня 2010 року у Харкові між Україною та РФ підписано угоди про продовження перебування свинопсячого Чорноморського флоту у Севастополі. Новообраний президент Віктор Янукович тоді збільшив термін перебування іноземного флоту в Криму до 2047 року. Ще з 1990-х Крим залишався потенційно сепаратистським регіоном з потужним москальським впливом і найменшою часткою українського населення. База Чорноморського флоту в Севастополі слугувала символом російського впливу, а також силовим чинником майбутньої агресії. Згідно з договором 1997 року, час закінчення локалізації російського військового флоту на території АРК мав спливати у 2017 році . За часів президентства Ющенка це питання кілька разів підіймалося і позиція України полягала у відмові дати продовження. Новообраний тоді президент Віктор Янукович пішов на поступки перед Наболоттям і запропонував суттєво продовжити термін базування псячого флоту. Що отримала Україна від угоди? РФ використала давній енергетичний важіль: згідно з Харківськими угодами нашій державі гарантувалася знижка на газ в розмірі 30% (щоправда, тут варто пам’ятати, що роком раніше вже були підписані газові домовленості, за умовами яких ціна на газ була явно завищена, а тому знижка не фіксувала конкретну вигідну ціну, а лише передбачала зменшення чинної ціни на третину). Підготовка та підписання угод стали одним з перших кроків ослаблення українського суверенітету та створили умови, за яких РФ зважилася на військові дії проти України. Умови договору були невигідними для України, адже навіть знижка на газ не була справді відчутною, а Янукович фактично обміняв її на український суверенітет. Менш як за тиждень після підписання угоди в Харкові її мали ратифікувати народні депутати. Ідея підписати угоду з москвою на таких умовах ще в 2010 році піддавалася жорсткій критиці з боку проєвропейської опозиції. Противники ратифікації говорили про потенційне ослаблення суверенітету й абсолютно невигідні для України умови. Після президентських виборів нова влада ще не мала повноти влади (більшості у парламенті), адже разом із Комуністичною партією та Блоком Литвина мали максимум 220 голосів. Тому Партія Регіонів шукала перебіжчиків з інших францій, які надали б голоси для підтримки угоди. Таких знайшлося аж 16 і угоди були ратифіковані. Скандальне голосування супроводжувалося сутичками. В той день у Верховній Раді, окрім звичних для того часу бійок, депутати палили димові шашки, а опозиція бойкотувала голосування. Противники угоди під гаслом «Не дамо продати Україну!» намагалися не допустити голосування, але Партія Регіонів доклала всіх зусиль, щоб назбирати голоси (того дня на засідання прийшов навіть Рінат Ахметов, який до цього в стінах парламенту з’являвся на складання присяги депутата). Харківські угоди зміцнили позиції наболоття в Криму, а розташування Чорноморського флоту у Севастополі посприяло анексії півострова у 2014 році. Зобов’язання, які свинопсарня взяла на себе у 2010 році, не були виконані, а Москва в односторонньому порядку пішла на розірвання угоди в березні 2014 року.
    482views
  • 🤯 За незаконний збір горіхів, грибів та ягід штрафуватимуть до 850 грн – ВР ухвалила законопроєкт

    Йдеться про території природо-заповідного фонду. Якщо раніше на порушників очікував штраф від 17 до 21 грн, то тепер від 425 до 850 грн.

    Відповідальність також посилили за самовільне сінокосіння і пасіння худоби на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, а також заготівлю очерету.
    #news #новини #україна
    🤯 За незаконний збір горіхів, грибів та ягід штрафуватимуть до 850 грн – ВР ухвалила законопроєкт Йдеться про території природо-заповідного фонду. Якщо раніше на порушників очікував штраф від 17 до 21 грн, то тепер від 425 до 850 грн. Відповідальність також посилили за самовільне сінокосіння і пасіння худоби на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, а також заготівлю очерету. #news #новини #україна
    589views
  • Софіївська Борщагівка під Києвом уже другу добу без світла і води: люди почали перекривати дорогу, – місцеві ЗМІ
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    Софіївська Борщагівка під Києвом уже другу добу без світла і води: люди почали перекривати дорогу, – місцеві ЗМІ #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    147views 0Plays
  • Перемир‘я має бути назавжди або не бути. Досить вже цієї дводенної хуєти від пуйла, під час якої русаки розміновують шляхи і потім женуть техніку в наступ.
    Перемир‘я має бути назавжди або не бути. Досить вже цієї дводенної хуєти від пуйла, під час якої русаки розміновують шляхи і потім женуть техніку в наступ.
    Like
    1
    157views
  • 62views
  • 49views
  • Матуся поганому не навчить. 😍🦢🦆🦤
    Матуся поганому не навчить. 😍🦢🦆🦤
    147views 10Plays
  • Коли, якщо не зараз, так важко і одночасно так необхідно мати в собі сили протистояти ворогу, невідомості майбутнього і навіть власній байдужості?

    У цей день хочеться поділитися історією особистості, яка продовжила боротьбу за свободу навіть після смерті.

    #Стус #Василь #ВасильСтус #дисидент #дисиденти #дисидентськийрух #табір #незалежність #українськамова #українськалітература #українськамоваталітература
    Love
    1
    563views
  • #Знай_наших!

    ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ

    Підводний човен «Чайка» (козаки)

    У XVI-XVII ст. козаки першими створили підводні човни. Іх виготовляли з колоди, а борти оббивали сосновими дошками. Судна складалися з двох частин. Одну накривали іншою та герметично з'єднували. Складалося враження, що на човні пливе лише одна людина, а всередині могло перебувати ще чимало козаків. Такі човни тримали тоді в страху все Чорне море.

    Електричний трамвай (Федір Піроцький)

    У квітні 1880 року полтавець Федір Піроцький представив іноземній аудиторії проєкт застосу вання електрики для руху залізничних потягів із подачею струму тими ж рейками, по яких котяться колеса. Тобто електричного трамвая.

    Усе літо винахідник працював над його розробкою. І вже 22 серпня того ж року відбулася перша поїздка на вагоні, який їде по рельсах і керується електричною силою.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 10 вересня.
    -----------
    #Знай_наших! ВИНАХОДИ УКРАЇНЦІВ, ЩО ВРАЗИЛИ СВІТ Підводний човен «Чайка» (козаки) У XVI-XVII ст. козаки першими створили підводні човни. Іх виготовляли з колоди, а борти оббивали сосновими дошками. Судна складалися з двох частин. Одну накривали іншою та герметично з'єднували. Складалося враження, що на човні пливе лише одна людина, а всередині могло перебувати ще чимало козаків. Такі човни тримали тоді в страху все Чорне море. Електричний трамвай (Федір Піроцький) У квітні 1880 року полтавець Федір Піроцький представив іноземній аудиторії проєкт застосу вання електрики для руху залізничних потягів із подачею струму тими ж рейками, по яких котяться колеса. Тобто електричного трамвая. Усе літо винахідник працював над його розробкою. І вже 22 серпня того ж року відбулася перша поїздка на вагоні, який їде по рельсах і керується електричною силою. З відривного календаря "Український народний календар" за 10 вересня. -----------
    554views