Українська
English
20 серпня 1925 року засновано Канівський музей-заповідник «Могила Тараса Шевченка» (нині Шевченківський національний заповідник).
Згідно із заповітом Тараса Шевченка, 22 травня 1861 р. поет був перепохований у Каневі на Чернечій горі (яка відтоді зветься Тарасовою). У 1884-му тут було відкрито народний музей «Тарасова світлиця», встановлено монументальний чавунний пам’ятник-хрест (зруйнований войовничими атеїстами під спів «Інтернаціоналу» у 1923 р.).
За ініціативою академіка Володимира Різниченка, 20 серпня 1925 р. рнк усрр прийняв постанову «Про оголошення території могили Т.Г. Шевченка Державним Заповідником» з метою охорони меморіалу.
Для укріплення схилів гори були проведені меліоративні роботи, засадили лісом навколишні яри та улоговини. Влаштували ринви для відведення дощової води, провалля перегородили гатками. Збудували сходи на вершину гори.
У 1937 р. збудовано приміщення музею Т.Г. Шевченка, а за два роки, після встановлення величного бронзового пам’ятника (роботи скульптора Матвія Манізера), меморіал набув сучасного вигляду.
Згідно із заповітом Тараса Шевченка, 22 травня 1861 р. поет був перепохований у Каневі на Чернечій горі (яка відтоді зветься Тарасовою). У 1884-му тут було відкрито народний музей «Тарасова світлиця», встановлено монументальний чавунний пам’ятник-хрест (зруйнований войовничими атеїстами під спів «Інтернаціоналу» у 1923 р.).
За ініціативою академіка Володимира Різниченка, 20 серпня 1925 р. рнк усрр прийняв постанову «Про оголошення території могили Т.Г. Шевченка Державним Заповідником» з метою охорони меморіалу.
Для укріплення схилів гори були проведені меліоративні роботи, засадили лісом навколишні яри та улоговини. Влаштували ринви для відведення дощової води, провалля перегородили гатками. Збудували сходи на вершину гори.
У 1937 р. збудовано приміщення музею Т.Г. Шевченка, а за два роки, після встановлення величного бронзового пам’ятника (роботи скульптора Матвія Манізера), меморіал набув сучасного вигляду.
20 серпня 1925 року засновано Канівський музей-заповідник «Могила Тараса Шевченка» (нині Шевченківський національний заповідник).
Згідно із заповітом Тараса Шевченка, 22 травня 1861 р. поет був перепохований у Каневі на Чернечій горі (яка відтоді зветься Тарасовою). У 1884-му тут було відкрито народний музей «Тарасова світлиця», встановлено монументальний чавунний пам’ятник-хрест (зруйнований войовничими атеїстами під спів «Інтернаціоналу» у 1923 р.).
За ініціативою академіка Володимира Різниченка, 20 серпня 1925 р. рнк усрр прийняв постанову «Про оголошення території могили Т.Г. Шевченка Державним Заповідником» з метою охорони меморіалу.
Для укріплення схилів гори були проведені меліоративні роботи, засадили лісом навколишні яри та улоговини. Влаштували ринви для відведення дощової води, провалля перегородили гатками. Збудували сходи на вершину гори.
У 1937 р. збудовано приміщення музею Т.Г. Шевченка, а за два роки, після встановлення величного бронзового пам’ятника (роботи скульптора Матвія Манізера), меморіал набув сучасного вигляду.
577переглядів
