Друзі, запрошую вас на чергову прогулянку. Цього разу - парком Шевченка, що у Тернополі.
Парк імені Тараса Шевченка — місце, де Тернопіль дихає глибше
У самому серці міста, там, де Тернопільський став віддзеркалює небо, а вітер бавиться віттям дерев, простягається парк імені Тараса Шевченка. Затишний, зелений, знайомий кожному тернополянину — це не просто парк, а частинка душі міста.
Між вулицями Білецькою, Грушевського, Замковою та набережною розкинувся простір, де можна зупинити час. Тут читають книги, вигулюють собак, закохано мовчать, ловлять сонце на лавках і натхнення в рядках Кобзаря.
А просто посеред ставу — острівець «Чайка». Його історія почалась у 1950-х, коли тут працював ресторан із однойменною назвою. Люди приходили сюди на вечерю з видом на воду, а залишались — заради тієї непоясненної чарівності, що дарує лише віддаленість від суєти.
Після закриття ресторану «Чайку» облюбували закохані: тиша, краєвид і місточок, що веде, ніби в окремий світ. У 70-х на острові відкрили танцювальний майданчик і кафе — тут звучала музика, сміялась молодь, світ крутився в ритмі вальсу під зорями.
Сьогодні острівець живе по-новому. Для дітей — майданчик, для дорослих — вуличні тренажери, для кожного — можливість сховатись від гомону і просто подивитися на став, на фонтан, що співає поруч, на небо, що обіймає воду.
Острів «Чайка» — це не лише шмат землі серед води. Це місце, де минуле й сучасне стискають одне одному руку. Щоб потрапити туди — перейдіть місточок. А далі — дозвольте собі трохи мрій.

https://youtu.be/0NwKJ46SgcM

#історія #особистості
🕯️ Служитель Народу: Життєвий Шлях Отця Андрія Бандери (1882–1941).
11 грудня 1882 року народився Андрій Михайлович Бандера — священник Української греко-католицької церкви (УГКЦ), культурно-громадський діяч, капелан Української Галицької Армії (УГА) та, що найвідоміше, батько провідника ОУН Степана Бандери. Його життя стало трагічним символом долі української інтелігенції у ХХ столітті.

Служіння і Діяльність

Андрій Бандера був не просто священником, а активним будівничим національного життя на Галичині.
Освіта та Рукоположення: Він закінчив теологічний факультет Львівського університету. Після рукоположення у 1906 році служив у різних парафіях на Івано-Франківщині, де поєднував душпастирську роботу з просвітницькою.
Громадська Робота: Отець Андрій активно організовував у селах осередки товариств "Просвіта" і "Сільський господар", поширював українську літературу, боровся з пияцтвом та зміцнював національну свідомість селян.
Капелан УГА: Під час Української революції (1918–1919) він був активним учасником державотворчих процесів та служив польовим капеланом у лавах Української Галицької Армії, супроводжуючи воїнів у боях.

Батько і Вихователь

Родина Бандер була надзвичайно патріотичною. Андрій та його дружина Мирослава (донька священника) виховали семеро дітей, серед яких — майбутній лідер націоналістичного руху Степан.
Отець Андрій, керуючись принципами УГКЦ та національної ідеї, заклав у своїх дітей глибоке почуття обов'язку перед Україною, суворої дисципліни та високої моралі. Він був першим, хто познайомив своїх синів із національними героями та історією боротьби за незалежність.

Трагічна Доля

Життя Андрія Бандери обірвалося після приходу радянської влади на Західну Україну у 1939 році.
Арешт: Його заарештували органи НКВС у травні 1941 року за звинуваченням у "контрреволюційній діяльності".
Вирок і Страта: Після жорстоких допитів, на яких священник тримався гідно, його засудили до страти. 10 липня 1941 року отця Андрія Бандеру було розстріляно в Києві, у Биківнянському лісі, або, за іншими даними, в одній із київських тюрем.

Таким чином, Андрій Бандера став жертвою двох окупаційних режимів (був також ув'язнений польською владою) за свою непохитну вірність українській ідеї та церкві.