"Пора з цим зав'язувати..."
Полотно (льон), олія. 35х45 см.
Віктор Хом'як, м. Луцьк. 2019 р.
Картину сприймати тільки з гумором.

Ліс пам’яті

У тому світі пам’ять була тяжкою. Її носили, як каміння в кишенях, як невидимі наплічники з мокрого піску. Але технології навчилися рятувати від болю: спогади можна було вирізати й посадити. Люди приходили до спеціальних садівників, які зчитували образи, очищали їх і закладали в землю, де вони проростали деревами. Кожне дерево — це одна пам’ять. І що сильніша емоція — то вища крона, глибші корені.

Лука жив сам, на окраїні міста, у будинку, де вітер знав кожну шпарину. Він не позбувався своїх спогадів, хоча його друзі давно це зробили. "Люди стають легшими", — казали вони. Але Лука знав: пам’ять — не лише тягар, а й компас.

Одного ранку він ішов уздовж пагорба і побачив стежку, якої раніше не було. Вона вела вглиб лісу, де дерева росли надто щільно, а повітря пахло мохом і… сльозами? Лука ступив під зелений купол, і щось дивне відбулося: йому почало здаватися, що він знає ці дерева.

Одне дерево тремтіло, хоча не було вітру. Він торкнувся кори — і побачив жінку, яка прощалася з сином на вокзалі. Це була чужа пам’ять. Далі — ще одне дерево: чоловік, який відпускає руку коханої в лікарняному коридорі. Далі — дівчина, яка ховає листа в пляшці і кидає в річку. Лука ішов усе глибше.

Це був дикий ліс пам’яті. Забутий, залишений, без міток і догляду. Сюди не приходили. Люди позбувалися своїх спогадів — і більше ніколи не повертались. А дерева росли, чекали.

Раптом він побачив щось незвичне: сухе дерево серед повного цвіту. Він доторкнувся — і побачив себе. Хлопчик у синій куртці, що кричить мамі: "Я тебе ненавиджу!" — а потім тиша. Порожній дім. Самотній стіл. Це була його пам’ять. Але він ніколи її не садив.

— Хтось посадив її за мене… — подумав Лука.

Він провів у лісі кілька днів. Почав повертати те, що було забуте. Сидів під деревами й слухав, як вони шумлять зітханнями, обіцянками, болями. Він не хотів втекти. Він хотів зібрати ліс назад у себе.

Коли Лука вийшов із хащі, його погляд змінився. Він ніс у собі не лише спогади — він ніс частину лісу. І тепер знав, що буде садити нові дерева не щоб забути — а щоб пам’ятати правильно.

Майже за 2 тис грн продають шаурму у Києві. У середині — начинка із креветок та краба

Мені здається, що взагалі вже давно пора з цими службами розібратися під нуль.
В нормальних країнах при підвищеному попиті на послуги - ціна навпаки дещо падає. А у нас все як завжди через дупу й контролючи органи мовчать,бо мають свою вигоду з того!
---------------------------------
⚡️Таксі сильно дорожчає в Україні: Uklon підняв тарифи на 14%, Bolt на 3-5%. Причина — підвищений попит та системи, які автоматично корегують вартість поїздки, — «Forbes».

Втрати ворога станом на сьогодні, 29 липня 2025 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/

Мер Івано-Франківська Руслан Марцинків замість організації роботи комунальників сам вийшов із лопатою - і все це зняв на відео

Містян обурило інше: розчищаючи сніг біля портрета одного загиблого Героя в центрі міста, він засипав снігом інший портрет поруч