Если с утра ты обнимаешь не подушку,
И снов приятных на ночь есть кому желать.
И кофе две с утра завариваешь кружки --
Ты в жизни всё нашёл!
Осталось... удержать!!!

В Болгарії тестують повітряну тривогу

На каналі "Навколо кіно" вийшла добірка найкращих прем'єр нових серіалів та фільмів, на які варто чекати у листопаді 2025 року. Ви дізнаєтеся про повернення Робін Гуда, український sci-fi, сафарі "Хижака", кульмінацію "Дивних див", "Франкенштейна" від Дель Торо, серіал від автора "Пуститися берега", нову адаптацію "Людини, що біжить" тощо.

Тож саме час дивитися та складати план перегляду на місяць)

#Коло_Кіно #Анонси_кіно

Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу.
Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот.

Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався.

Жодних травм. Жодної хвороби.
Лише голод.
Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди.

Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає.

Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися.

Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося…
доки величезні груди остаточно не завмерли.

Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу.
Жодного шматочка їжі.
Лише солона вода і трохи водоростей.

В експедиційному журналі з’явився запис:
«Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує».

Цей ведмідь не мав імені.
Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням».

Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного.

Зі сторінки Леся Паладич

Так і живимо 🫣