• #поезія

    А  ти  люби  її  без  макіяжу...
    Веселу,  злу,  ображену,  розлючену...
    Бо  легко  полюбити  з  гарним  настроєм,
    Ти  полюби  без  настрою,  засмучену!

    Ти  полюби,  як  світ  уверх  ногами,
    Коли  на  серці  важко  і  істерика.
    Коли  об  землю  телефон  і  каблуками...
    Не  лекція  потрібна,  а  риторика.

    Ти  полюби  засмучену,  заплакану,
    Сумну,  негарну,  що  прийшла  невчасно...
    Ти  полюби  серед  подій  налякану,
    Люби  й  в  грозу,  не  лиш  в  погоду  ясну.

    А  ти  зроби,  щоб  просто  усміхнулася,
    Ти  обійми  і  стане  знов  царицею.
    Щоб  заспокоїлась  і  просто  пригорнулася,
    І  відгукнеться  це  тобі  сторицею.

    ✍Аліна Шеридан
    #поезія А  ти  люби  її  без  макіяжу... Веселу,  злу,  ображену,  розлючену... Бо  легко  полюбити  з  гарним  настроєм, Ти  полюби  без  настрою,  засмучену! Ти  полюби,  як  світ  уверх  ногами, Коли  на  серці  важко  і  істерика. Коли  об  землю  телефон  і  каблуками... Не  лекція  потрібна,  а  риторика. Ти  полюби  засмучену,  заплакану, Сумну,  негарну,  що  прийшла  невчасно... Ти  полюби  серед  подій  налякану, Люби  й  в  грозу,  не  лиш  в  погоду  ясну. А  ти  зроби,  щоб  просто  усміхнулася, Ти  обійми  і  стане  знов  царицею. Щоб  заспокоїлась  і  просто  пригорнулася, І  відгукнеться  це  тобі  сторицею. ✍Аліна Шеридан
    Love
    Like
    5
    712переглядів
  • ​​ 7 червня 1919 року почалася наступальна операція Української галицької армії, відома як «Чортківська офензива».

    Протягом 7-28 червня 1919-го 25 тисяч українських військ змусили відступати по всій лінії фронту 40-тисячну польську армію. Було звільнено Чортків, Тернопіль, Бережани, УГА просунулася вперед на 150 км і вийшла на лінію Броди – Перемишляни – Букачівці. Лише брак зброї та зовнішні чинники врятували супротивника від поразки.

    Чортківський наступ став важливою складовою Українсько-польської війни 1918-1919 років між Західноукраїнською Народною Республікою та Польською державою.

    Травневий наступ поляків, попри ряд перемог, не дозволив розгромити Галицьку армію з півночі і поступово припинився. Збройні сили ЗУНР відступили на південь нинішньої Тернопільщини, затиснуті в трикутнику між Дністром і Збручем та містом Чортковом. Поляки тріумфували, а політичне керівництво республіки одним із варіантів подальших дій розглядало перехід УГА на Наддніпрянщину. Обираючи поміж відступом і офензивою, командування армії зробило ставку на спад бойової активності супротивника (в останні дні Галицька армія відступала майже без боїв) та розпорошення бойових сил поляків по широкому фронту. Операція розпочалася 7 червня 1919-го ударом на містечко Ягільницю.

    Наступного дня Галицька армія взяла Чортків – важливий вузол комунікацій, утворивши пролом в обороні противника. Із спогадів Степана Шухевича:

    «Якраз перед нашим наступом на Чортків зібралися були поляки перед будинком Окружної Скарбової Дирекції, в котрій перед тим була Начальна Команда Галицької Армії, щоб відсвяткувати свято здобуття міста, відбуваючи модні під той час «похорони України». Зійшлися елегантно вистроєні дами, святочно прибране панове, не бракувало також і делегатів від «власцян». Та в самім розгарі маніфестації зашипіло щось у воздусі, потім над самими головами зібраних загриміли дві-три детонації. Це розривалися наші шрапнелі. Майже рівночасно появилися на вулицях міста польські розбитки, що в страшнім переполоті утікали й сіяли паніку: «Уцєкайце, бо украінци юш в мєсцє!».

    Поляки відступили на 120 кілометрів. 9 червня диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив Начальним вождем УГА генерала Олександра Греківа, який планував операцію із групою старшин.

    Галицька армія звільнила Бучач (12 червня) і Тернопіль (14 червня), у ході боїв за Нижнів відкинула поляків за Дністер. Далі було взято Зборів, ключовий пункт оборони поляків Бережани (21 червня), Золочів (22 червня) і Броди (24 червня). Поляки готувалися боронити Львів, однак брак зброї і боєприпасів не дозволив українцям розвинути успіх. Так, коли на хвилі патріотичного піднесення внаслідок успіхів Галицької армії 90 тисяч добровольців зголосилися записатися до діючих частин, через брак зброї було прийнято тільки 15 тисяч добровольців, а решту відправили по домівках.

    Тим часом у Львів прибув стурбований головнокомандувач польськими військами Юзеф Пілсудський, водночас Антанта 25 червня дала згоду на тимчасову окупацію Східної Галичини, а 27 червня дозволила використати для цього армію Юзефа Галлера в повному складі, що раніше категорично забороняла робити. Все це кардинально змінило ситуацію на фронті.

    Вже 28 червня польська армія перейшла в наступ і проламала український фронт біля Янчина. Виснажені безперервними боями, залишившись без боєприпасів, галицькі бригади під натиском переважаючих сил противника стали відходити до Збруча. 4 липня командування Галицької армії телеграфувало Головному Отаману Симону Петлюрі:

    «Під сильним напором польських сил, за браком амуніції й інших матеріялів, Галицька армія буде примушена перейти річку Збруч та шукати опору й охорони на широких ланах Великої України». Відповідь надійшла наступного дня: «Українська Наддніпрянська армія та її Головна Команда приймає Галицьку армію, як братню, й усім їй допоможе, що в її силах».

    16 липня УГА відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням Українсько-польської війни в Галичині.

    ​​ 7 червня 1919 року почалася наступальна операція Української галицької армії, відома як «Чортківська офензива». Протягом 7-28 червня 1919-го 25 тисяч українських військ змусили відступати по всій лінії фронту 40-тисячну польську армію. Було звільнено Чортків, Тернопіль, Бережани, УГА просунулася вперед на 150 км і вийшла на лінію Броди – Перемишляни – Букачівці. Лише брак зброї та зовнішні чинники врятували супротивника від поразки. Чортківський наступ став важливою складовою Українсько-польської війни 1918-1919 років між Західноукраїнською Народною Республікою та Польською державою. Травневий наступ поляків, попри ряд перемог, не дозволив розгромити Галицьку армію з півночі і поступово припинився. Збройні сили ЗУНР відступили на південь нинішньої Тернопільщини, затиснуті в трикутнику між Дністром і Збручем та містом Чортковом. Поляки тріумфували, а політичне керівництво республіки одним із варіантів подальших дій розглядало перехід УГА на Наддніпрянщину. Обираючи поміж відступом і офензивою, командування армії зробило ставку на спад бойової активності супротивника (в останні дні Галицька армія відступала майже без боїв) та розпорошення бойових сил поляків по широкому фронту. Операція розпочалася 7 червня 1919-го ударом на містечко Ягільницю. Наступного дня Галицька армія взяла Чортків – важливий вузол комунікацій, утворивши пролом в обороні противника. Із спогадів Степана Шухевича: «Якраз перед нашим наступом на Чортків зібралися були поляки перед будинком Окружної Скарбової Дирекції, в котрій перед тим була Начальна Команда Галицької Армії, щоб відсвяткувати свято здобуття міста, відбуваючи модні під той час «похорони України». Зійшлися елегантно вистроєні дами, святочно прибране панове, не бракувало також і делегатів від «власцян». Та в самім розгарі маніфестації зашипіло щось у воздусі, потім над самими головами зібраних загриміли дві-три детонації. Це розривалися наші шрапнелі. Майже рівночасно появилися на вулицях міста польські розбитки, що в страшнім переполоті утікали й сіяли паніку: «Уцєкайце, бо украінци юш в мєсцє!». Поляки відступили на 120 кілометрів. 9 червня диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив Начальним вождем УГА генерала Олександра Греківа, який планував операцію із групою старшин. Галицька армія звільнила Бучач (12 червня) і Тернопіль (14 червня), у ході боїв за Нижнів відкинула поляків за Дністер. Далі було взято Зборів, ключовий пункт оборони поляків Бережани (21 червня), Золочів (22 червня) і Броди (24 червня). Поляки готувалися боронити Львів, однак брак зброї і боєприпасів не дозволив українцям розвинути успіх. Так, коли на хвилі патріотичного піднесення внаслідок успіхів Галицької армії 90 тисяч добровольців зголосилися записатися до діючих частин, через брак зброї було прийнято тільки 15 тисяч добровольців, а решту відправили по домівках. Тим часом у Львів прибув стурбований головнокомандувач польськими військами Юзеф Пілсудський, водночас Антанта 25 червня дала згоду на тимчасову окупацію Східної Галичини, а 27 червня дозволила використати для цього армію Юзефа Галлера в повному складі, що раніше категорично забороняла робити. Все це кардинально змінило ситуацію на фронті. Вже 28 червня польська армія перейшла в наступ і проламала український фронт біля Янчина. Виснажені безперервними боями, залишившись без боєприпасів, галицькі бригади під натиском переважаючих сил противника стали відходити до Збруча. 4 липня командування Галицької армії телеграфувало Головному Отаману Симону Петлюрі: «Під сильним напором польських сил, за браком амуніції й інших матеріялів, Галицька армія буде примушена перейти річку Збруч та шукати опору й охорони на широких ланах Великої України». Відповідь надійшла наступного дня: «Українська Наддніпрянська армія та її Головна Команда приймає Галицьку армію, як братню, й усім їй допоможе, що в її силах». 16 липня УГА відступила на територію Наддніпрянської України, що стало завершенням Українсько-польської війни в Галичині.
    Love
    2
    661переглядів
  • https://abank24.page.link/s142
    https://abank24.page.link/s142
    Love
    1
    241переглядів
  • Тепер здобути робітничу спеціальність можна буде не лише в закладі профтехосвіти, але й у середній школі
    #Новини_Україна #Новини_news #Бровари_новини #News_Ukraine#Новини_Київ_Київщина #Бровари_Броварщина
    https://brovaryregion.in.ua/?p=43460
    Тепер здобути робітничу спеціальність можна буде не лише в закладі профтехосвіти, але й у середній школі #Новини_Україна #Новини_news #Бровари_новини #News_Ukraine#Новини_Київ_Київщина #Бровари_Броварщина https://brovaryregion.in.ua/?p=43460
    BROVARYREGION.IN.UA
    У середніх школах, крім загальної освіти, даватимуть ще й професійну: яку реформу готує МОН
    Міносвіти вирішило піти далі у реформуванні середньої освіти. Тепер здобути робітничу спеціальність можна буде не лише в закладі профтехосвіти, але й у середній школі. Таким чином, на момент закінчення школи, випускники матимуть не лише загальну середню освіту, але й робітничу професію. Про це розпо
    Like
    1
    215переглядів
  • Like
    1
    254переглядів
  • Верховна Рада на пленарному засіданні 4 вересня 2025 року проголосувала за відновлення трансляцій засідань.

    📽Прямі передачі із зали парламенту планують почати від середини вересня.

    ✅ За відповідний проєкт постанови №13719 про відновлення онлайн-трансляцій пленарних засідань проголосували 266 народних депутатів.

    🔱Згідно з постановою прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради здійснюються державним підприємством “Парламентський телеканал “Рада”.

    📌Постанова також скасовує годинний мораторій після закінчення пленарного засідання на новини з парламенту, який існував з початку встановлення режиму воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України – 24 лютого 2022 року.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Верховна Рада на пленарному засіданні 4 вересня 2025 року проголосувала за відновлення трансляцій засідань. 📽Прямі передачі із зали парламенту планують почати від середини вересня. ✅ За відповідний проєкт постанови №13719 про відновлення онлайн-трансляцій пленарних засідань проголосували 266 народних депутатів. 🔱Згідно з постановою прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради здійснюються державним підприємством “Парламентський телеканал “Рада”. 📌Постанова також скасовує годинний мораторій після закінчення пленарного засідання на новини з парламенту, який існував з початку встановлення режиму воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України – 24 лютого 2022 року. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    125переглядів
  • Міжнародний день Чорного моря
    Цікаве свято відзначають 31 жовтня – Міжнародний день Чорного моря (International Black Sea Day).

    Міжнародний день Чорного моря в історії
    В цей день у 1996 р. уряди причорноморських країн – України, Грузії, Туреччини, РФ, Болгарії та Румунії – підписали дуже важливий природоохоронний документ. Він має назву «Стратегічний план дій із відновлення та захисту Чорного моря».

    Цим подіям передувала реалізація проекту ЄС-ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря». За даними дослідження було встановлено жахливий стан та забрудненість води сміттям, переважно пластиковими відходами. У морській воді знайшли велику кількість речовин, що несуть шкоду екосистемі, – 124 хімічні сполуки, у тому числі біоциди, антипірени, пестициди. Позитивними моментами моніторингу стало виявлення низки видів морських мешканців, що вважалися повністю вимерлими. Також було відстежено позитивну динаміку відновлення унікальної екосистеми Філофорного поля Зернова.

    Мета заснування події
    Міжнародний день Чорного моря – це можливість привернути увагу людей до екологічних проблем, що склалися в регіоні. А підписання «Стратегічного плану» є передумовою розробки та реалізації ефективної природоохоронної політики.
    Міжнародний день Чорного моря Цікаве свято відзначають 31 жовтня – Міжнародний день Чорного моря (International Black Sea Day). Міжнародний день Чорного моря в історії В цей день у 1996 р. уряди причорноморських країн – України, Грузії, Туреччини, РФ, Болгарії та Румунії – підписали дуже важливий природоохоронний документ. Він має назву «Стратегічний план дій із відновлення та захисту Чорного моря». Цим подіям передувала реалізація проекту ЄС-ПРООН «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря». За даними дослідження було встановлено жахливий стан та забрудненість води сміттям, переважно пластиковими відходами. У морській воді знайшли велику кількість речовин, що несуть шкоду екосистемі, – 124 хімічні сполуки, у тому числі біоциди, антипірени, пестициди. Позитивними моментами моніторингу стало виявлення низки видів морських мешканців, що вважалися повністю вимерлими. Також було відстежено позитивну динаміку відновлення унікальної екосистеми Філофорного поля Зернова. Мета заснування події Міжнародний день Чорного моря – це можливість привернути увагу людей до екологічних проблем, що склалися в регіоні. А підписання «Стратегічного плану» є передумовою розробки та реалізації ефективної природоохоронної політики.
    163переглядів
  • Like
    1
    578переглядів
  • 83переглядів
  • Like
    1
    209переглядів