#поезія
НЕ ГОСПОДИНЯ
Ти хочеш борщів і шикарних шкарпеток,
Ти хочеш до блиску начищений дім.
Щоб пахли на кухні щоденно котлети,
Щоб тиха і скромна, в угоду усім.
Аби не вимоглива, не заважала,
Дітей доглядала. Найкраще — сама.
Щоб мозку тобі не чіпала і жала
Не мала, а ліпш (в ідеалі) — німа.
Щоб мріяла тільки про "Галу" і "Фейрі",
Ніяких там подруг та інших дурниць.
Я все припускаю... Якої ж холери
Моє ти помітив із тисячі лиць?
Сміятися? Плакати? Не зрозуміло...
Підморгує хитро зі стелі Пегас.
А з кухні запахли котлети горілі...
Напевно, не буде вечері у нас...
Ти сердишся? Ай! Не просила ж любити.
Тебе не тримаю і ЗАГСів боюсь.
Я з іншого виміру, з іншого світу,
Не маю потреби годити комусь.
Стоять он, поглянь, на полиці синиці,
Такі, як хотів, милий, бачити ти.
А з мене не вийде, пробач, робітниці.
Крилатим затісно у межах плити.
Ніна Бойко
2022
#поезія
НЕ ГОСПОДИНЯ
Ти хочеш борщів і шикарних шкарпеток,
Ти хочеш до блиску начищений дім.
Щоб пахли на кухні щоденно котлети,
Щоб тиха і скромна, в угоду усім.
Аби не вимоглива, не заважала,
Дітей доглядала. Найкраще — сама.
Щоб мозку тобі не чіпала і жала
Не мала, а ліпш (в ідеалі) — німа.
Щоб мріяла тільки про "Галу" і "Фейрі",
Ніяких там подруг та інших дурниць.
Я все припускаю... Якої ж холери
Моє ти помітив із тисячі лиць?
Сміятися? Плакати? Не зрозуміло...
Підморгує хитро зі стелі Пегас.
А з кухні запахли котлети горілі...
Напевно, не буде вечері у нас...
Ти сердишся? Ай! Не просила ж любити.
Тебе не тримаю і ЗАГСів боюсь.
Я з іншого виміру, з іншого світу,
Не маю потреби годити комусь.
Стоять он, поглянь, на полиці синиці,
Такі, як хотів, милий, бачити ти.
А з мене не вийде, пробач, робітниці.
Крилатим затісно у межах плити.
Ніна Бойко
2022
Українська
English
