#поезія
Знаєш, я – більше, ніж простір поза горизонтом,
Глибше, ніж впадина снів океанського дна,
Вище гірського, небесного і неземного,
Ближче до тебе, ніж може торкнутись рука.
Доторком суму й натхнення для тебе – тепліша
Термів цілющих, ніжніша квіток і мохів.
З кожним болючим уроком – сильніша, та сміх мій
Ллється й бринить попри злобу людську і плітки.
Бачиш: розлогіше гілля зеленого клена,
Ширше степів, що в легені вливають туман,
Тонше пелюсток, що кидає вечір, вишневих,
Я – повноводніша, аніж бурхлива ріка.
Чуєш: дзвінкіша за сурми, ясніша за промінь,
І невловима, як тінь, що колишуть вітри.
Швидша за світло, хоча забігаю босоніж
В серце твоє, в твої мрії, бажання, думки.
13.06.2025
Оlesya
#поезія
Знаєш, я – більше, ніж простір поза горизонтом,
Глибше, ніж впадина снів океанського дна,
Вище гірського, небесного і неземного,
Ближче до тебе, ніж може торкнутись рука.
Доторком суму й натхнення для тебе – тепліша
Термів цілющих, ніжніша квіток і мохів.
З кожним болючим уроком – сильніша, та сміх мій
Ллється й бринить попри злобу людську і плітки.
Бачиш: розлогіше гілля зеленого клена,
Ширше степів, що в легені вливають туман,
Тонше пелюсток, що кидає вечір, вишневих,
Я – повноводніша, аніж бурхлива ріка.
Чуєш: дзвінкіша за сурми, ясніша за промінь,
І невловима, як тінь, що колишуть вітри.
Швидша за світло, хоча забігаю босоніж
В серце твоє, в твої мрії, бажання, думки.
13.06.2025
Оlesya