#поезія
Ти заїдеш за мною о шостій...
Юний вечір встидливо змовчúть
і приляже в мереживну постіль,
щоби слухать, як муха дзижчить...
Я зустріну тебе коло ґанку,
озираючись птахою в юнь.
І згадаю, колись, як до ранку
волочились між яблунь-красунь...
Ти той самий. О, так, не змінився.
Усміх тих зеленавих очей,
наче марево, снився і снився,
і гніздився в мені між грудей...
Ми з тобою поїдем у літо.
Любий Травню, тікаєм удвох!
Он туди, де із глека розлито
хміль життя на затоптаний мох.
Будем красти черешні. Злодюжки.)
Заплітати у коси квіткú.
І сушити траву для подушки,
щоби спалось пахучо. Пішли...
Утечем. Із тих весен холодних.
Відігрієм серця. Оживем.
І під спів солов'їв благородних
обидвох аж до раю підем...
Ти заїдеш за мною о шостій?
Людмила Галінська
#поезія
Ти заїдеш за мною о шостій...
Юний вечір встидливо змовчúть
і приляже в мереживну постіль,
щоби слухать, як муха дзижчить...
Я зустріну тебе коло ґанку,
озираючись птахою в юнь.
І згадаю, колись, як до ранку
волочились між яблунь-красунь...
Ти той самий. О, так, не змінився.
Усміх тих зеленавих очей,
наче марево, снився і снився,
і гніздився в мені між грудей...
Ми з тобою поїдем у літо.
Любий Травню, тікаєм удвох!
Он туди, де із глека розлито
хміль життя на затоптаний мох.
Будем красти черешні. Злодюжки.)
Заплітати у коси квіткú.
І сушити траву для подушки,
щоби спалось пахучо. Пішли...
Утечем. Із тих весен холодних.
Відігрієм серця. Оживем.
І під спів солов'їв благородних
обидвох аж до раю підем...
Ти заїдеш за мною о шостій?
Людмила Галінська
Українська
English
