https://youtu.be/RocTLu1dtVc?si=f23bz9OpTExZ8BgZ

ЖІНОЧИЙ ПЛЯЖНИЙ ВОЛЕЙБОЛ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

Теренс Кроуфорд готується до бою з Саулем Альварезом 😤 Джерело - https://t.me/luckypunchnet 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport

#історія #речі 🎞️ Перфоратор: Ритмічне серце кінематографа. Якби у целулоїдної стрічки не було дірок, Голлівуд залишився б лише мрією в голові Томаса Едісона, а ми б ніколи не дізналися, як епічно виглядає вибух у сповільненій зйомці. Перфоратор для кіноплівки — це той самий непомітний герой, який перетворив хаотичне мерехтіння картинок на плавну магію кіно. Це інструмент, який навчив плівку крокувати в ногу з часом. 🕰️🎬 ⚙️ Крок, фіксація, спалах На початку кіноері головною проблемою була стабільність. Плівка ковзала, як мокре мило в руках, і зображення на екрані стрибало так, ніби проектор охопила лихоманка. Вихід знайшли брати Люм’єр та Едісон: вони зробили по краях стрічки акуратні отвори. Спеціальний механізм — грейфер — чіплявся за ці дірочки, немов альпініст за скелю, і просував плівку рівно на один кадр. Без цієї математичної точності перфорації «Прибуття потяга» виглядало б як прибуття розмитої плями. 🚂💨 📽️ Стандарти кров’ю та сріблом Кіноперфорація — це світ суворих стандартів. Найвідоміший з них — крок у 4,75 мм. Уявіть, яка це була ювелірна робота: пробити тисячі ідентичних дірочок на кілометрах плівки, не пошкодивши при цьому світлочутливий шар. Майстри, що створювали перфоратори, були елітою точної механіки. Якщо ніж перфоратора тупився хоча б на мікрон, глядачі в залі починали скаржитися на морську хворобу, бо кадр починав «плавати». 💎🎞️ 🧩 Дірки як носії інформації З часом перфорація стала чимось більшим, ніж просто зачепом. Між дірочками почали записувати звук (оптичні доріжки), а згодом — цифрові коди. Це був справжній аналоговий комп’ютер: кожен рух стрічки синхронізувався зі звуковим супроводом саме завдяки цим ритмічним отворам. Перфорація — це пульс кіноапарата, його стабільне «тук-тук-тук», що забезпечувало безперервність ілюзії. 🔊✨ Сьогодні цифрові матриці не потребують фізичних дірок, але ми досі використовуємо іконку кіноплівки з перфорацією як символ відео. Це данина поваги епосі, коли для того, щоб створити мрію, потрібно було спочатку дуже точно продірявити реальність. Бо кіно — це не лише те, що ми бачимо в кадрі, а й те, як впевнено цей кадр тримається за свої дірочки. 🎞️🌙

З’явилися фото макета iPhone 17 Pro, що демонструють редизайн задньої панелі з масивним островом камери. Хоча камери розташовані аналогічно iPhone 16 Pro, логотип Apple може бути зміщений, а iPhone 17 Pro та Pro Max, за чутками, отримають алюмінієву рамку. https://channeltech.space/smartphones/photos-of-the-iphone-17-pro-colors-of-the-air-and-base-models-rumors-about-dynamic-island/

Джефф Безос стане co-CEO ШІ-стартапу Project Prometheus, який він частково фінансує. Project Prometheus зосереджений на розробці ШІ для покращення виробничих процесів у сферах комп’ютерних технологій, автомобілебудування та аерокосмічної промисловості. https://channeltech.space/news/jeff-bezos-will-be-co-ceo-of-project-prometheus/

ДОЛАЮЧИ ПЕРЕШКОДИ

#події 4 листопада 1660 року — дата, яка гучно відлунює в українській історії, знаменуючи капітуляцію потужного московського війська під командуванням боярина Василя Шереметєва після нищівної битви під Чудновом (сучасна Житомирщина). Ця подія стала не просто військовою перемогою, а критичним моментом, який кардинально змінив зовнішньополітичний вектор Гетьманщини. Що сталося? 🛡️ Протягом вересня-жовтня 1660 року українсько-польсько-татарські сили під проводом гетьмана Юрія Хмельницького та коронного гетьмана Станіслава Потоцького оточили і заблокували московські полки. Ситуація для Шереметєва була катастрофічною: брак провізії, постійні атаки татарської кінноти та польсько-козацьких військ. Зрештою, повне виснаження змусило його піти на переговори. Наслідки Капітуляції: Слободищенський Трактат 📝 Капітуляція московського війська прямо вплинула на дії Юрія Хмельницького. Він, по суті, був поставлений перед фактом, і вже за два дні до офіційної здачі Шереметєва, 27 жовтня (6 листопада за новим стилем), був укладений Слободищенський трактат (або Чуднівський договір) з Річчю Посполитою. Основні положення трактату (у контексті розриву з Москвою): * Розрив з Московським царством. Гетьманщина поверталася під протекторат короля Речі Посполитої. * Скасування Переяславських статей 1659 року. Юрій Хмельницький відмовився від нав'язаних Москвою обмежень. * Відновлення Гадяцьких умов. Трактат підтверджував основні положення Гадяцької угоди 1658 року, знову проголошуючи широку автономію Гетьманщини. Історичне значення 🌍 Перемога під Чудновом і подальший Слободищенський трактат є яскравим прикладом спроби козацької еліти знайти баланс між потужними сусідами. Це був відчайдушний крок, спрямований на збереження суверенітету, але він, на жаль, призвів до розколу. Капітуляція Шереметєва стала одним із вирішальних факторів, що спричинили поділ козацької України по Дніпру, започаткувавши період, відомий як Руїна. Вона закріпила протистояння між промосковськими та пропольськими угрупованнями, яке ще довго шматуватиме Гетьманщину. Незважаючи на складність епохи, Чуднівська кампанія — це блискучий приклад військової майстерності та дипломатичної гри, де Україна на короткий час відновила свій політичний маневр, щоправда, ціною великих внутрішніх суперечностей. 😥

❗️Чому на Гуцульщині сміялися біля покійника — і це вважалося правильним Уявіть хату в горах. Ніч. Свічки. Посеред кімнати — домовина. І… сміх. Для сторонньої людини це виглядало б як щось неприпустиме. Але для гуцулів — як єдино правильний спосіб пережити смерть. Цей звичай називали «Грушка». І він існував на Гуцульщині ще у ХІХ — на початку ХХ століття. 🕯 Що там насправді відбувалося Під час нічного чування біля покійника люди не мовчали. У тій самій хаті, де лежало тіло, могли: — співати пісні — жартувати — розповідати кумедні історії — грати в ігри — іноді навіть грати на скрипці чи цимбалах Сльози й сміх існували поруч. Без суперечності. Для нас це звучить дико. Але гуцули добре знали, що роблять. 🎭 Чому це не було зневагою Етнографи, які записували цей звичай (Шухевич, Колесса та інші), пояснювали: «Грушка» була обрядом захисту живих. Її мета: • не дати скорботі зламати родину • не залишити людину саму з болем • не дозволити смерті “забрати” дім Сміх тут не висміював смерть. Він опирався їй. У гуцульському світогляді надмірна тиша й суцільний плач вважалися небезпечними: вони могли затягнути живих у темряву разом із покійником. 🌲 Як гуцули розуміли смерть Для них смерть: — не була кінцем — не означала зникнення — не мала права зруйнувати громаду Це був перехід. А перехід треба врівноважити. Тому поряд із сльозами мусило бути життя. Інакше дім «замовкав». 📜 Чому ми про це майже не знаємо — Назва «Грушка» була локальною — У багатьох селах звичай існував без назви — У ХХ столітті обряд зник під тиском церковних правил і радянської уніфікації Те, що не вкладалося в «правильний» похорон, просто витіснили. ⚰️ Але сенс залишився «Грушка» — це не веселий похорон. І не зневага до смерті. Це стародавній спосіб провести людину — і врятувати живих. Гуцули вірили: життя не повинне зупинятися навіть у хаті, де хтось помер. І, можливо, саме в цьому — їхня найбільша мудрість. Бо смерть приходить тихо. А люди мають залишатися разом.