• 20переглядів
  • У Москві напередодні параду помітили тихарів у формі комунальників

    Штірліц ще ніколи не був такий близький до провалу.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    У Москві напередодні параду помітили тихарів у формі комунальників Штірліц ще ніколи не був такий близький до провалу. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    78переглядів
  • #поезія
    Я чекатиму Вас...

    Я чекатиму Вас, розпочавши таємне зізнання
    Із колиски віків, що тріпоче, мов серце в мені.
    Хай поніжить вуста медом Раю Еллада безкрайня,
    Не потрібна вуаль, від сьогодні кружляю без тайн я,
    У нових почуттях ясним Фебом умить спломенів.

    Де відкриті богам, наче скрині, людські таємниці,
    Де замішаний хліб на халкідських незламних мечах.
    Там чекатиму Вас незворушним і каміннолицим,
    А в душі - буревій, без обіймів гарячих не спиться,
    Падолистом зі сліз в мене спокій до нитки пропах.

    Хай паде Менелай у жертовник любові зомліло,
    Хай в амура вкраде незворушний Паріс вмілий лук.
    Щоб стріла віднайшла чуйне серце п'ятою Ахілла,
    Щоб найтихша струна в ніжних надрах умить забриніла
    Та кохання дощі заливали байдужість мілку.

    Є не тільки слова в арсеналі любовнім осяйні,
    У свічадо дивлюсь: там то Пан, то Геракл, то Зевс.
    Де ступаєте крок - розчищаю авгієві стайні,
    З сотень тисяч жінок Ваше яблуко чвар одностайне,
    Хай розквітне вогонь, мов завіт Прометея воскрес.

    Афродіто моя, не дозвольте зірватись Ікаром
    З пурпурових небес аж в Аїдове царство пітьми.
    Мов на плечах тягар, я схилився під поглядом карим
    Ваших дивних очей, то невже поборовся намарно?
    Кров'ю всіх ворогів-опонентів долоні підмив.

    Віднайде ж Одіссей в океанах життя свою пристань,
    Вже самотності дощ ти моїми очима не плач.
    Як розтане війна, Колізей відбудуємо, звісно,
    Я чекатиму Вас, як серпанок на небо пречисте,
    Наче хліба й вистав зачекався покірний глядач.

    Автор невідомий
    #поезія Я чекатиму Вас... Я чекатиму Вас, розпочавши таємне зізнання Із колиски віків, що тріпоче, мов серце в мені. Хай поніжить вуста медом Раю Еллада безкрайня, Не потрібна вуаль, від сьогодні кружляю без тайн я, У нових почуттях ясним Фебом умить спломенів. Де відкриті богам, наче скрині, людські таємниці, Де замішаний хліб на халкідських незламних мечах. Там чекатиму Вас незворушним і каміннолицим, А в душі - буревій, без обіймів гарячих не спиться, Падолистом зі сліз в мене спокій до нитки пропах. Хай паде Менелай у жертовник любові зомліло, Хай в амура вкраде незворушний Паріс вмілий лук. Щоб стріла віднайшла чуйне серце п'ятою Ахілла, Щоб найтихша струна в ніжних надрах умить забриніла Та кохання дощі заливали байдужість мілку. Є не тільки слова в арсеналі любовнім осяйні, У свічадо дивлюсь: там то Пан, то Геракл, то Зевс. Де ступаєте крок - розчищаю авгієві стайні, З сотень тисяч жінок Ваше яблуко чвар одностайне, Хай розквітне вогонь, мов завіт Прометея воскрес. Афродіто моя, не дозвольте зірватись Ікаром З пурпурових небес аж в Аїдове царство пітьми. Мов на плечах тягар, я схилився під поглядом карим Ваших дивних очей, то невже поборовся намарно? Кров'ю всіх ворогів-опонентів долоні підмив. Віднайде ж Одіссей в океанах життя свою пристань, Вже самотності дощ ти моїми очима не плач. Як розтане війна, Колізей відбудуємо, звісно, Я чекатиму Вас, як серпанок на небо пречисте, Наче хліба й вистав зачекався покірний глядач. Автор невідомий
    Love
    1
    411переглядів
  • "Був страшний тріск": у Полтаві на 9-річного хлопчика впало дерево, медики розповіли про стан дитини

    У центрі Полтави на дитину впала гілка з дерева. 9-річного хлопчика ушпиталили, і він зараз перебуває у реанімації, а правоохоронці міста проводять досудове розслідувань за частиною 2 статті 367 – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки

    "Хлопчик стояв на тротуарі за самокат тримався. І тут страшний тріск – і дерево. Ота велика гілка впала прямо на голову дитині. Він як упав, більше не рухався. Я схватила онука і почала кричати: "Викличте швидку!", – розповіла очевидиця

    У хлопчика діагностували черепно-мозкову травму. Стан дитини тяжкий, хлопець перебуває в реанімації
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал
    "Був страшний тріск": у Полтаві на 9-річного хлопчика впало дерево, медики розповіли про стан дитини У центрі Полтави на дитину впала гілка з дерева. 9-річного хлопчика ушпиталили, і він зараз перебуває у реанімації, а правоохоронці міста проводять досудове розслідувань за частиною 2 статті 367 – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки "Хлопчик стояв на тротуарі за самокат тримався. І тут страшний тріск – і дерево. Ота велика гілка впала прямо на голову дитині. Він як упав, більше не рухався. Я схватила онука і почала кричати: "Викличте швидку!", – розповіла очевидиця У хлопчика діагностували черепно-мозкову травму. Стан дитини тяжкий, хлопець перебуває в реанімації #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    328переглядів 1 Поширень
  • Той, хто ходить у хмарах...
    Той, хто ходить у хмарах...
    Like
    1
    64переглядів
  • Україна — не ціль. Україна — опора.
    Україна — не ціль. Україна — опора.
    Like
    1
    35переглядів
  • КРИК РУЇН

    Вогонь обіймає наш зір,
    Боляче стискає груди.
    Чи буде у світі ще мир?
    Чи щастя до нас прибуде?

    Руїни, мов тіні в ночі,
    Сльози малюків на плечі.
    Де люди жадають крові –
    Життя не буде в любові.

    Вибух і шрами на стінах,
    Зламаний подих у слові.
    Серце застрягло в окові,
    Світ потопає в руїнах.

    Чому все втрачає свій зміст,
    Де багато селищ та міст
    Вже давно: вчора, сьогодні
    Живуть немов у безодні?

    Почуйте, ті, хто ще люди!
    Ви згадайте, що таке мир,
    Нехай ним дихають груди,
    Пожежу загасить ваш зір.

    Мирослав Манюк

    06.01.2025.
    КРИК РУЇН Вогонь обіймає наш зір, Боляче стискає груди. Чи буде у світі ще мир? Чи щастя до нас прибуде? Руїни, мов тіні в ночі, Сльози малюків на плечі. Де люди жадають крові – Життя не буде в любові. Вибух і шрами на стінах, Зламаний подих у слові. Серце застрягло в окові, Світ потопає в руїнах. Чому все втрачає свій зміст, Де багато селищ та міст Вже давно: вчора, сьогодні Живуть немов у безодні? Почуйте, ті, хто ще люди! Ви згадайте, що таке мир, Нехай ним дихають груди, Пожежу загасить ваш зір. Мирослав Манюк 06.01.2025.
    Like
    5
    479переглядів
  • https://youtu.be/Ne725JvSMPQ?si=eG-L_kpARS46foyF
    https://youtu.be/Ne725JvSMPQ?si=eG-L_kpARS46foyF
    76переглядів
  • #поезія
    #поезія
    Like
    Love
    2
    2коментарів 199переглядів 20Відтворень