Українська
English
НАновини‼️: Євреї з України: від Умані до Білого міста. Єгуда Магідович — перший архітектор Тель-Авіва
У рубриці «Євреї з України» — Єгуда Магідович (21 січня 1886, Умань, Україна — 5 січня 1961, Тель-Авів, Ізраїль).
У середині XIX століття в Умані жила родина капелюшника Беньяміна-Цві Магідовича. Його майстерня пахла парою, пресованим фетром і свіжими стрічками — саме там, у 1886 році, народився хлопчик на ім’я Лейб, якого пізніше весь Тель-Авів знав як Єгуду Магідовича. Мати, Рахіль Садова, була хранителькою дому, а батько — майстром, у якого замовляли капелюхи і чиновники, і молоді франти. Навчання в хедері в маленькому містечку було природним початком для єврейського хлопчика того часу. Але Лейб, окрім молитов і П’ятикнижжя, тягнувся до малюнків і незвичайних форм. Згодом ця пристрасть приведе його у 1903 році в Одесу.
Це була Одеська художня школа (училище) з архітектурним відділенням. Але життя в місті було неспокійним. Погроми, революційні мітинги та вуличні перестрілки змушували єврейські громади самоорганізовуватися. Магідович не стояв осторонь — брав участь в єврейській самообороні, і деякі джерела навіть називають його окружним командиром одного з таких загонів.
В Одесі він не просто креслив фасади — Магідович проєктував будинки, що несли в собі відлуння італійських вілл і французьких курортних особняків, адаптованих до одеського клімату та звичок. Після закінчення училища та переїзду до Києва він працював техніком — помічником архітектора та інженера. Цей досвід дозволив йому оволодіти практичними навичками проєктування та будівництва, що згодом стало ключовим у його роботі над плануванням перших кварталів і будівель Тель-Авіва, а також у створенні архітектурного обличчя Білого міста.
У 1919 році, на тлі хаосу Громадянської війни, Магідович опинився серед пасажирів легендарного пароплава «Руслан» — символу Третьої алії, «Мейфлауера сіонізму». Він прибув не з порожніми руками — в багажі лежали сотні одеських проєктів, які він встиг врятувати з архівів. Це були плани вілл у стилі італійської та французької Рив’єри, перероблені «на одеський лад» і вже переосмислені по-єврейськи. Ці проєкти швидко втілилися на вулицях Монтефіорі, Нахлат Беньямін і в нових кварталах.
У 1920 році його призначили першим головним архітектором Тель-Авіва. Саме він заклав архітектурні принципи, що згодом принесли місту статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Біле місто — це не просто архітектурний ансамбль, а культурний символ Ізраїлю, в якому й досі можна впізнати почерк уродженця української Умані.
Хочете дізнатися більше історій про людей, які пов’язали Україну та Ізраїль? Читайте на сайті:
https://nikk.agency/uk/ieguda-magidovich-2/
#НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
У рубриці «Євреї з України» — Єгуда Магідович (21 січня 1886, Умань, Україна — 5 січня 1961, Тель-Авів, Ізраїль).
У середині XIX століття в Умані жила родина капелюшника Беньяміна-Цві Магідовича. Його майстерня пахла парою, пресованим фетром і свіжими стрічками — саме там, у 1886 році, народився хлопчик на ім’я Лейб, якого пізніше весь Тель-Авів знав як Єгуду Магідовича. Мати, Рахіль Садова, була хранителькою дому, а батько — майстром, у якого замовляли капелюхи і чиновники, і молоді франти. Навчання в хедері в маленькому містечку було природним початком для єврейського хлопчика того часу. Але Лейб, окрім молитов і П’ятикнижжя, тягнувся до малюнків і незвичайних форм. Згодом ця пристрасть приведе його у 1903 році в Одесу.
Це була Одеська художня школа (училище) з архітектурним відділенням. Але життя в місті було неспокійним. Погроми, революційні мітинги та вуличні перестрілки змушували єврейські громади самоорганізовуватися. Магідович не стояв осторонь — брав участь в єврейській самообороні, і деякі джерела навіть називають його окружним командиром одного з таких загонів.
В Одесі він не просто креслив фасади — Магідович проєктував будинки, що несли в собі відлуння італійських вілл і французьких курортних особняків, адаптованих до одеського клімату та звичок. Після закінчення училища та переїзду до Києва він працював техніком — помічником архітектора та інженера. Цей досвід дозволив йому оволодіти практичними навичками проєктування та будівництва, що згодом стало ключовим у його роботі над плануванням перших кварталів і будівель Тель-Авіва, а також у створенні архітектурного обличчя Білого міста.
У 1919 році, на тлі хаосу Громадянської війни, Магідович опинився серед пасажирів легендарного пароплава «Руслан» — символу Третьої алії, «Мейфлауера сіонізму». Він прибув не з порожніми руками — в багажі лежали сотні одеських проєктів, які він встиг врятувати з архівів. Це були плани вілл у стилі італійської та французької Рив’єри, перероблені «на одеський лад» і вже переосмислені по-єврейськи. Ці проєкти швидко втілилися на вулицях Монтефіорі, Нахлат Беньямін і в нових кварталах.
У 1920 році його призначили першим головним архітектором Тель-Авіва. Саме він заклав архітектурні принципи, що згодом принесли місту статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Біле місто — це не просто архітектурний ансамбль, а культурний символ Ізраїлю, в якому й досі можна впізнати почерк уродженця української Умані.
Хочете дізнатися більше історій про людей, які пов’язали Україну та Ізраїль? Читайте на сайті:
https://nikk.agency/uk/ieguda-magidovich-2/
#НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
НАновини‼️: Євреї з України: від Умані до Білого міста. Єгуда Магідович — перший архітектор Тель-Авіва
У рубриці «Євреї з України» — Єгуда Магідович (21 січня 1886, Умань, Україна — 5 січня 1961, Тель-Авів, Ізраїль).
У середині XIX століття в Умані жила родина капелюшника Беньяміна-Цві Магідовича. Його майстерня пахла парою, пресованим фетром і свіжими стрічками — саме там, у 1886 році, народився хлопчик на ім’я Лейб, якого пізніше весь Тель-Авів знав як Єгуду Магідовича. Мати, Рахіль Садова, була хранителькою дому, а батько — майстром, у якого замовляли капелюхи і чиновники, і молоді франти. Навчання в хедері в маленькому містечку було природним початком для єврейського хлопчика того часу. Але Лейб, окрім молитов і П’ятикнижжя, тягнувся до малюнків і незвичайних форм. Згодом ця пристрасть приведе його у 1903 році в Одесу.
Це була Одеська художня школа (училище) з архітектурним відділенням. Але життя в місті було неспокійним. Погроми, революційні мітинги та вуличні перестрілки змушували єврейські громади самоорганізовуватися. Магідович не стояв осторонь — брав участь в єврейській самообороні, і деякі джерела навіть називають його окружним командиром одного з таких загонів.
В Одесі він не просто креслив фасади — Магідович проєктував будинки, що несли в собі відлуння італійських вілл і французьких курортних особняків, адаптованих до одеського клімату та звичок. Після закінчення училища та переїзду до Києва він працював техніком — помічником архітектора та інженера. Цей досвід дозволив йому оволодіти практичними навичками проєктування та будівництва, що згодом стало ключовим у його роботі над плануванням перших кварталів і будівель Тель-Авіва, а також у створенні архітектурного обличчя Білого міста.
У 1919 році, на тлі хаосу Громадянської війни, Магідович опинився серед пасажирів легендарного пароплава «Руслан» — символу Третьої алії, «Мейфлауера сіонізму». Він прибув не з порожніми руками — в багажі лежали сотні одеських проєктів, які він встиг врятувати з архівів. Це були плани вілл у стилі італійської та французької Рив’єри, перероблені «на одеський лад» і вже переосмислені по-єврейськи. Ці проєкти швидко втілилися на вулицях Монтефіорі, Нахлат Беньямін і в нових кварталах.
У 1920 році його призначили першим головним архітектором Тель-Авіва. Саме він заклав архітектурні принципи, що згодом принесли місту статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Біле місто — це не просто архітектурний ансамбль, а культурний символ Ізраїлю, в якому й досі можна впізнати почерк уродженця української Умані.
Хочете дізнатися більше історій про людей, які пов’язали Україну та Ізраїль? Читайте на сайті:
https://nikk.agency/uk/ieguda-magidovich-2/
#НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
150переглядів
