#поезія
Вже скоро...

Пора квітòк. І стиглих сухоцвітів.
Старих блаватів, маківок пузатих.
Настурцій панських, сонцем обігрітих
і пишних мальв, і дзвоників дзьобатих...

Пора хлібів. Колосся. Врожаїв.
Пшениць вусатих. Жùта і ячменю.
Рум'яних булок, бубликів, коржів.
Лискучих зéрнят, що біжать крізь жменю...

Пора проміння. Сонця. Духоти...
Шалених спек, що дражнять громовицю.
І жовтих трав, як вицвівші піски...
І літніх днів, де осінь тільки сниться...
Серпень...

Людмила Галінська

🍒

Овочі 🌶️🌽🍎

СБУ затримала ексочільника департаменту КМДА, який розкрадав кошти з фонду допомоги тяжкохворим
Йдеться про колишнього директора Департаменту соцполітики КМДА Руслана Світлого. Схематозник разом зі спільниками розікрав майже 75 млн. грн., що призначалися для паліативної допомоги тяжкохворим.
Навесні цього року СБУ викрила двох заступниць Світлого — Людмилу Ріяко та Людмилу Довганчин, а також очільника столичної психлікарні та їхнього спільника Геннадія Лепського.
Збагачувались бариги на програмі КМДА «Міцне здоров’я», у рамках якої невиліковнохворі кияни повинні отримувати щоденний догляд, медобслуговування, ліки та продукти харчування. Щомісяця на кожного пацієнта виділялося 55 тис. грн. Але по факту до пацієнтів ходило лише 5 тис. грн. На вкрадені ж гроші ділки накупили собі елітної нерухомості та люксові авто.
Служба безпеки затримала Руслана Світлого та трьох представників столичних фірм, які «відмивали» викрадені гроші. Окрім того, заочну підозру отримав Олександр Добровський — так званий «тіньовий» куратор Департаменту КМДА, який переховується за кордоном.
Схематозникам світить до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

Національний банк України підготував проєкт змін до правил використання готівкових коштів
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
https://brovaryregion.in.ua/?p=43802

Робот-пилосос не зміг прибрати кухню, бо йому завадила перешкода🐈
Якщо раптово розпочнеться повстання роботів, ви знаєте, хто нас усіх врятує😼

Як1 серпня 1990 року у Червонограді (нині Шептицький) був запущений перший «Ленінопад».

Вперше в історії радянського союзу громада міста в особі депутатів міської ради вирішила зняти пам'ятник засновнику більшовицької імперії Владіміру Леніну. Це був надзвичайно сміливий вчинок, адже репресивна машина кгб продовжувала діяти, а до розвалу ссср залишалося ще майже півтора року.

Пам’ятник Леніну зносили буцімто «не назавжди». Мусили хитрувати. Формально, місцева влада ухвалювала рішення лише про перенесення монумента. Обтічні ж формулювання були покликані заспокоїти різнорівневі «цека».

Але також вони мусили заспокоїти і саму громадськість, адже, не зважаючи на тодішнє національне піднесення, багато українців виступало за «легальніші» методи боротьби. У тогочасній червоноградській пресі дуже багато яскравих відгуків від збентежених городян: дехто казав, що, перш ніж воювати з пам’ятниками, треба подолати бідність, треба підвищити зарплати й будувати будинки – тупцюючи у знаній нам дилемі «між свободою і ковбасою». І це ще одна паралель між «декомунізацією» 34-річної давнини й подіями після Майдану.

«Постать, що розташована на центральній площі, – це образа всьому українському народу. Вважаю діяльність кпсс злочинною», – заявляв Мирослав Солдат, гірничий майстер шахти №1 «Червоноградська» на засіданні міськради.

Протокол засідання не закарбував точної кількості голосів на підтримку рішення про демонтаж пам’ятника Леніну: там зазначено – «одноголосно».

А поки комуністична влада намагалася знайти адекватну відповідь на локальний «акт вандалізму», естафета помчала в інші галицькі міста: 8 серпня пам’ятник Леніну знесли в Тернополі, а 17 серпня – у Коломиї…