Бачу я ромашки
в дівочих руках,
жевріє рум’янець
на її щоках.
Плаття горошкове,
очі бурштинові,
губи у нектарі,
брівоньки смолові.
Зрадів, як побачив
таку чудовроду.
Ми ішли по стежці,
до чистого броду.
Стали на пісок,
а вона хлюпоче,
нам босії ноги
хвильками лоскоче.
У руках красивих,
ромашок букет,
а голівки сонячні
з золотих монет.
- Це твої — дарую,
всі візьми, - дала,
як діток маленьких,
мене обняла.
Бачило нас сонце,
в зелених лугах.
Ми ішли, обнявшись,
з букетом в руках.
І веселу пісню
легіт підхопив.
Слухають ромашки
чарівний мотив.
На нас поглядають, -
погляд чистий, ясний.
Хочеться так жити,
світ такий прекрасний.
1950 Григорій Сагайдак
Бачу я ромашки
в дівочих руках,
жевріє рум’янець
на її щоках.
Плаття горошкове,
очі бурштинові,
губи у нектарі,
брівоньки смолові.
Зрадів, як побачив
таку чудовроду.
Ми ішли по стежці,
до чистого броду.
Стали на пісок,
а вона хлюпоче,
нам босії ноги
хвильками лоскоче.
У руках красивих,
ромашок букет,
а голівки сонячні
з золотих монет.
- Це твої — дарую,
всі візьми, - дала,
як діток маленьких,
мене обняла.
Бачило нас сонце,
в зелених лугах.
Ми ішли, обнявшись,
з букетом в руках.
І веселу пісню
легіт підхопив.
Слухають ромашки
чарівний мотив.
На нас поглядають, -
погляд чистий, ясний.
Хочеться так жити,
світ такий прекрасний.
1950 Григорій Сагайдак
Українська
English
