#поезія
Всі кажуть він холодний мовби крига,
Він не зігріє, він захолодить,
Та це для мене збільшує інтригу,
Душа моя палає і горить.
А в мене серце навіть завмирає,
Коли цілує наодинці у вуста.
Його щока гаряча і палає
І йде від нього неймовірна теплота.
Подруги шепчуть: «Він дивакуватий!»
Подруги радять: «Позабудь! Облиш!
Бо він кирпатий, невисокий, не багатий!
Чому при ньому червонієш і кипиш?»
А я у ньому бачу синє море,
А я вчуваю в ньому запах синіх гір!
Ніхто мене, повір, не відговорить!
Він мій найкращий, добрий, ніжний звір!
Нашіптують подружки цілий вечір,
Що ми не пара, ми як день і ніч.
Та тільки він візьме мене за плечі
Я відчуваю силу потойбіч.
Галина Поважняк
#поезія
Всі кажуть він холодний мовби крига,
Він не зігріє, він захолодить,
Та це для мене збільшує інтригу,
Душа моя палає і горить.
А в мене серце навіть завмирає,
Коли цілує наодинці у вуста.
Його щока гаряча і палає
І йде від нього неймовірна теплота.
Подруги шепчуть: «Він дивакуватий!»
Подруги радять: «Позабудь! Облиш!
Бо він кирпатий, невисокий, не багатий!
Чому при ньому червонієш і кипиш?»
А я у ньому бачу синє море,
А я вчуваю в ньому запах синіх гір!
Ніхто мене, повір, не відговорить!
Він мій найкращий, добрий, ніжний звір!
Нашіптують подружки цілий вечір,
Що ми не пара, ми як день і ніч.
Та тільки він візьме мене за плечі
Я відчуваю силу потойбіч.
Галина Поважняк
Українська
English
