Харків сьогодні 🖐️ Його люди і птахи 🍁🍂🍁

Орки мають дивну традицію на свої свята влаштовувати якусь @ню. Цієї ночі вони святкували 7 листопада (річниця перевороту). Після нічного бомбардування в Харкові нема води, світла, метро не працює. Зайшов у маленьку кавʼярню випити каву. Кавʼярня заснована у 2024 році. Зачепив напис на дверях про режим роботи: Працюємо з 8 до 8-59. Хвилина мовчання. Памʼятай ціну. Далі без перерви з 9-01 до 20-00. Осінь пахне кавою та гіркотою.

🏴🔥Англійський «Борнмут» на прицілі має Миколенка! За даними журналіста Луїса Гоббса, «вишні» придивляються до українського оборонця, чий контракт із «Евертоном» спливає вже влітку 2026 року 🤔 Втім, «іриски» не збираються відпускати Віталія без бою — клуб уже веде переговори про нову угоду 🙌 #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО» ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ Народився майбутній учений у селі Сонцівка (нині Харківська область) у бідній сім'ї псаломщика. Його батько, хоч і був людиною малограмотною, усіляко намагався дати синові освіту. Уже в університеті Дмитро Яворницький пише чимало статей, читає авторські лекції про козацтво, а у 1881-1882 рр. вийшла його перша праця «Виникнення і будова Запорозького Коша». Але улюблена тема історика тоді була практично заборонена. Спочатку його просто попередили, запропонували обрати інші теми. А коли Яворницький відмовився, просто звільнили зі звинуваченням у політичній неблагонадійності. Яворницький був вимушений переїхати до Петербурга. Саме там він знайомиться із Іллею Рєпіним, який, як міг, підтримував Дмитра Івановича. Їхня дружба була дуже щира і корисна для обох. Саме за порадою Яворницького Рєпін почав працювати над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». (Цікаво, що Яворницький зображений у центрі картини писарем.) До речі, Яворницький надихнув на написання опери «Тарас Бульба» і М. Лисенка. Узагалі Дмитро Іванович неначе магнітом притягував непересічних людей. Він мав широчінь творчих і дружній стосунків. Серед відомих постатей, з якими довелося спілкуватися Яворницькому, були діячі науки і культури. (Закінчення 9 листопада) З відривного календаря "Український народний календар" за 7 листопада. ------------ #Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО», ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ (Закінчення. Початок 7 листопада) Більшість його сучасників вважали Дмитра Івановича «вартовим» рідної історії. Зокрема, В. Ключевський, М. Костомаров, А. Кримський, М. Грушевський. А ще - Леся Українка, П. Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, В. Леонтович тощо. Д. Яворницький був люди ною надзвичайно широких інтересів і залишив помітний слід як етнограф, археолог, фолькло рист, лексикограф. Але безцінною перлиною в його тритомна праця «Історія українських козаків». Упродовж усього життя, хоч би куди закидала доля Яворницького, він завжди мріяв повернутися в Україну. 1902 року ця мрія здійснилася. Його було запрошено до Катеринослава на посаду директора історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. Цей період життя Дмитра Яворницького став особливо плідним. Важливою віхою у творчості Дмитра Яворницького стало видання 1920 року першого тому його «Словника української мови», роботі над яким він присвятив майже 40 років. У цей час історик виступав ще й як поет і прозаїк. 1933 рік не обійшов і Дмитра Івановича. За доносом «колеги» вченого було брутально викинуто з музею. Не стало українського «козацького батька» 5 серпня 1940 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро). З відривного календаря "Український народний календар" за 9 листопада. ------------

#Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО» ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ Народився майбутній учений у селі Сонцівка (нині Харківська область) у бідній сім'ї псаломщика. Його батько, хоч і був людиною малограмотною, усіляко намагався дати синові освіту. Уже в університеті Дмитро Яворницький пише чимало статей, читає авторські лекції про козацтво, а у 1881-1882 рр. вийшла його перша праця «Виникнення і будова Запорозького Коша». Але улюблена тема історика тоді була практично заборонена. Спочатку його просто попередили, запропонували обрати інші теми. А коли Яворницький відмовився, просто звільнили зі звинуваченням у політичній неблагонадійності. Яворницький був вимушений переїхати до Петербурга. Саме там він знайомиться із Іллею Рєпіним, який, як міг, підтримував Дмитра Івановича. Їхня дружба була дуже щира і корисна для обох. Саме за порадою Яворницького Рєпін почав працювати над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». (Цікаво, що Яворницький зображений у центрі картини писарем.) До речі, Яворницький надихнув на написання опери «Тарас Бульба» і М. Лисенка. Узагалі Дмитро Іванович неначе магнітом притягував непересічних людей. Він мав широчінь творчих і дружній стосунків. Серед відомих постатей, з якими довелося спілкуватися Яворницькому, були діячі науки і культури. (Закінчення 9 листопада) З відривного календаря "Український народний календар" за 7 листопада. ------------ #Постаті «КОЗАЦЬКИЙ БАТЬКО», ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ (Закінчення. Початок 7 листопада) Більшість його сучасників вважали Дмитра Івановича «вартовим» рідної історії. Зокрема, В. Ключевський, М. Костомаров, А. Кримський, М. Грушевський. А ще - Леся Українка, П. Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, В. Леонтович тощо. Д. Яворницький був люди ною надзвичайно широких інтересів і залишив помітний слід як етнограф, археолог, фолькло рист, лексикограф. Але безцінною перлиною в його тритомна праця «Історія українських козаків». Упродовж усього життя, хоч би куди закидала доля Яворницького, він завжди мріяв повернутися в Україну. 1902 року ця мрія здійснилася. Його було запрошено до Катеринослава на посаду директора історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. Цей період життя Дмитра Яворницького став особливо плідним. Важливою віхою у творчості Дмитра Яворницького стало видання 1920 року першого тому його «Словника української мови», роботі над яким він присвятив майже 40 років. У цей час історик виступав ще й як поет і прозаїк. 1933 рік не обійшов і Дмитра Івановича. За доносом «колеги» вченого було брутально викинуто з музею. Не стало українського «козацького батька» 5 серпня 1940 року в місті Дніпропетровську (нині Дніпро). З відривного календаря "Український народний календар" за 9 листопада. ------------

КОЛИ ПІСЛЯ ВДАЛОГО МАТЧУ ВИРІШИЛИ СТАНЦЮВАТИ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news