Українська
English
#поезія
Нам потім перевинайти слова.
Ще цей кілок у грудях безіменний.
Та поки я лишаюся жива –
вичерпуй чорну силу просто з мене.
Каміння міст. Нічні тіла ракет.
І лють сурмить у кості серед хаосу.
І – смак води. І світло ще таке,
в якому притулявся і всміхався.
І помста вже дозріла до сівби.
Господь із дому виніс дві валізи.
Любити, бути, вистояти, вбити.
Ми трохи поле. Трохи ближній ліс,
оця земля, з якої все росте,
уперта кров, що з рани зірве пластир
і потече рікою через степ –
у море впасти.
Ми пам'ять. Але тут, де стоїмо,
нічого не лишається позаду.
Дивися – це любов. Я ще жива.
Це час, де все насправді називається.
Ось укриття в самому серці мови,
в яке ти зáйдеш.
Катерина Калитко
Нам потім перевинайти слова.
Ще цей кілок у грудях безіменний.
Та поки я лишаюся жива –
вичерпуй чорну силу просто з мене.
Каміння міст. Нічні тіла ракет.
І лють сурмить у кості серед хаосу.
І – смак води. І світло ще таке,
в якому притулявся і всміхався.
І помста вже дозріла до сівби.
Господь із дому виніс дві валізи.
Любити, бути, вистояти, вбити.
Ми трохи поле. Трохи ближній ліс,
оця земля, з якої все росте,
уперта кров, що з рани зірве пластир
і потече рікою через степ –
у море впасти.
Ми пам'ять. Але тут, де стоїмо,
нічого не лишається позаду.
Дивися – це любов. Я ще жива.
Це час, де все насправді називається.
Ось укриття в самому серці мови,
в яке ти зáйдеш.
Катерина Калитко
#поезія
Нам потім перевинайти слова.
Ще цей кілок у грудях безіменний.
Та поки я лишаюся жива –
вичерпуй чорну силу просто з мене.
Каміння міст. Нічні тіла ракет.
І лють сурмить у кості серед хаосу.
І – смак води. І світло ще таке,
в якому притулявся і всміхався.
І помста вже дозріла до сівби.
Господь із дому виніс дві валізи.
Любити, бути, вистояти, вбити.
Ми трохи поле. Трохи ближній ліс,
оця земля, з якої все росте,
уперта кров, що з рани зірве пластир
і потече рікою через степ –
у море впасти.
Ми пам'ять. Але тут, де стоїмо,
нічого не лишається позаду.
Дивися – це любов. Я ще жива.
Це час, де все насправді називається.
Ось укриття в самому серці мови,
в яке ти зáйдеш.
Катерина Калитко
88views
