Posts Directory

Микола Мусієнко added a photo

2025-11-21 23:34:22 ·

Коли з тобою трапляється щось погане, у тебе є три варіанти: Нехай це позначить тебе. Нехай це знищить тебе. Нехай це зміцнить тебе...

Коли з тобою трапляється щось погане, у тебе є три варіанти: Нехай це позначить тебе. Нехай це знищить тебе. Нехай це зміцнить тебе...

1

133views

Please log in to like, share and comment!
Микола Мусієнко added a photo

2025-11-21 23:31:31 ·

111views

Please log in to like, share and comment!
Микола Мусієнко added a photo

2025-11-21 23:31:21 ·

109views

Please log in to like, share and comment!
Микола Мусієнко added a photo

2025-11-21 23:31:02 ·

Тихої ночі 🌙

Тихої ночі 🌙

1

102views

Please log in to like, share and comment!
Микола Мусієнко added 3 photos

2025-11-21 23:30:44 ·

Вона не знала, що саме чекає на неї в майбутньому, але велика чашка кави намалювалася там достатньо виразно...☕️

Вона не знала, що саме чекає на неї в майбутньому, але велика чашка кави намалювалася там достатньо виразно...☕️

211views

Please log in to like, share and comment!
Королева Гір Клавдія Дмитрів

2025-11-21 23:25:32 ·

ТРІО

Смичо́к узяв скрипаль у ру́ки
І скрипку ніжно обійняв,
Не знає з ними він розлуки,
Їм все на світі дозволяв.

Смичко́м торкнувся злегка струнів
І звуки скрипки враз почув,
Немов Богині і чаклуні…
В п’янкім дурмані потонув.

Немов вустами доторкнувся,
Смичко́м провів по струнах він,
Немов зі сну десь стрепенувся,
«Не зупиняйсь…», – чув навздогін.

Немов до серця він торкнувся,
Душевні звуки полили́сь,
Мов до коханої, звернувся,
Й почув благання: «Помолись…».

І скрипка ніжно зазвучала,
Її до себе він тулив,
Смичо́к ще зроду покохала –
Скрипаль їй душу полонив.

Тепер вона ридає-плаче,
На двох розділює любов,
Ледь чутним голосом тремтячим
Готова з ними до розмов.

28.02.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
ID: 1023757

ТРІО Смичо́к узяв скрипаль у ру́ки І скрипку ніжно обійняв, Не знає з ними він розлуки, Їм все на світі дозволяв. Смичко́м торкнувся злегка струнів І звуки скрипки враз почув, Немов Богині і чаклуні… В п’янкім дурмані потонув. Немов вустами доторкнувся, Смичко́м провів по струнах він, Немов зі сну десь стрепенувся, «Не зупиняйсь…», – чув навздогін. Немов до серця він торкнувся, Душевні звуки полили́сь, Мов до коханої, звернувся, Й почув благання: «Помолись…». І скрипка ніжно зазвучала, Її до себе він тулив, Смичо́к ще зроду покохала – Скрипаль їй душу полонив. Тепер вона ридає-плаче, На двох розділює любов, Ледь чутним голосом тремтячим Готова з ними до розмов. 28.02.2021 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021 ID: 1023757

393views

Please log in to like, share and comment!
Королева Гір Клавдія Дмитрів

2025-11-21 23:20:32 ·

ХОЧУ СВЯТА

Я хочу свята для душі,
І щоб те свято бу́ло вічним,
Його не змили щоб дощі,
Щоб залиши́лося магічним.

Я хочу свята навіки́,
Душа щоб за́вжди святкувала,
Щоб був потік його ріки́,
Щоб ні на мить не висихала.

Я хочу свята не на мить,
У нім тонути і купатись,
Із ним життя усе прожить,
Із ним наза́вжди повінчатись.

Я хочу свята, як води,
Й ніко́ли спраги не відчути,
Тому́ кажу́ йому: «Прийди,
З тобою за́вжди хочу бути».

Я хочу свята, як тепла́,
Яке зігріє мо́ю душу,
Щоб все святковою була́…
Тепер зізнатись в цьо́му мушу.

Я хочу свята для душі,
Для нього місце є в світлиці,
Йому присвячую вірші́,
Які летять, мов блискавиці.

30.03.2021р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
ID: 1051909

ХОЧУ СВЯТА Я хочу свята для душі, І щоб те свято бу́ло вічним, Його не змили щоб дощі, Щоб залиши́лося магічним. Я хочу свята навіки́, Душа щоб за́вжди святкувала, Щоб був потік його ріки́, Щоб ні на мить не висихала. Я хочу свята не на мить, У нім тонути і купатись, Із ним життя усе прожить, Із ним наза́вжди повінчатись. Я хочу свята, як води, Й ніко́ли спраги не відчути, Тому́ кажу́ йому: «Прийди, З тобою за́вжди хочу бути». Я хочу свята, як тепла́, Яке зігріє мо́ю душу, Щоб все святковою була́… Тепер зізнатись в цьо́му мушу. Я хочу свята для душі, Для нього місце є в світлиці, Йому присвячую вірші́, Які летять, мов блискавиці. 30.03.2021р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021 ID: 1051909

308views

Please log in to like, share and comment!
Королева Гір Клавдія Дмитрів

2025-11-21 22:55:41 ·

БАЖАННЯ НЕ СПИТЬ

Я хотіла тебе, я жадала тебе,
Я жадала тебе до безтями,
Я чекала тебе, виглядала тебе,
Прокладала мости поміж нами.

Я хотіла тебе, тебе бачила в снах,
І до ранку очей не змикала,
Уявляла тебе на життєвих стежках,
Кожну мить, мов сторінку гортала.

Я хотіла тебе, ти прихо́див вві сні,
Дарував мені білі троянди,
Поцілунки п’янкі дарував ти рясні,
Ми на зорі дивились з веранди.

Я жадала тебе, наче квітка води,
Мов землиця води у посуху,
Я просила вві сні: «Мене в сад поведи,
Поведи мене, милий, за руку».

Я хотіла тебе, те бажання росло,
Та й надії ніяк не втрачала,
Сокровенне в собі́ воно за́вжди несло́…
І вночі, і удень я чекала.

Я хотіла тебе, і настала та мить,
Яку довго невтомно чекала,
Я відчула тоді, що надія не спить,
І в любові твоїй потопала.

10.05.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

БАЖАННЯ НЕ СПИТЬ Я хотіла тебе, я жадала тебе, Я жадала тебе до безтями, Я чекала тебе, виглядала тебе, Прокладала мости поміж нами. Я хотіла тебе, тебе бачила в снах, І до ранку очей не змикала, Уявляла тебе на життєвих стежках, Кожну мить, мов сторінку гортала. Я хотіла тебе, ти прихо́див вві сні, Дарував мені білі троянди, Поцілунки п’янкі дарував ти рясні, Ми на зорі дивились з веранди. Я жадала тебе, наче квітка води, Мов землиця води у посуху, Я просила вві сні: «Мене в сад поведи, Поведи мене, милий, за руку». Я хотіла тебе, те бажання росло, Та й надії ніяк не втрачала, Сокровенне в собі́ воно за́вжди несло́… І вночі, і удень я чекала. Я хотіла тебе, і настала та мить, Яку довго невтомно чекала, Я відчула тоді, що надія не спить, І в любові твоїй потопала. 10.05.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

365views

Please log in to like, share and comment!
Королева Гір Клавдія Дмитрів

2025-11-21 22:48:17 ·

ЗА ГІДНІСТЬ І СВОБОДУ

В нас ГІДНІСТЬ і СВОБОДА,
І дуже їх цінуєм,
Тепер до ПЕРЕМОГИ
Ми кров’ю шлях гаптуєм.

Ми ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ
Роки́ вже бережемо
Й ординців з України
На болота́ женемо.

За ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ
Вбивають українців,
Бо неньку люблять зроду
Й нена́видять ординців.

За ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ
Герої наші гинуть,
А ворог атакує
Щодня нас без упину.

За ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ
Народ наш піднімався,
В цей день колись в столиці
МАЙДАН і розпочався.

За ГІДНІСТЬ І СВОБОДУ
Лягла НЕБЕСНА СОТНЯ,
Проли́ла кров, як воду,
Був стогін і скрего́тня.

Ми ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ
Й надалі берегтимо,
Й любов до України
Завжди́ в серцях нестимо.

21.11.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1027001

ЗА ГІДНІСТЬ І СВОБОДУ В нас ГІДНІСТЬ і СВОБОДА, І дуже їх цінуєм, Тепер до ПЕРЕМОГИ Ми кров’ю шлях гаптуєм. Ми ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ Роки́ вже бережемо Й ординців з України На болота́ женемо. За ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ Вбивають українців, Бо неньку люблять зроду Й нена́видять ординців. За ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ Герої наші гинуть, А ворог атакує Щодня нас без упину. За ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ Народ наш піднімався, В цей день колись в столиці МАЙДАН і розпочався. За ГІДНІСТЬ І СВОБОДУ Лягла НЕБЕСНА СОТНЯ, Проли́ла кров, як воду, Був стогін і скрего́тня. Ми ГІДНІСТЬ і СВОБОДУ Й надалі берегтимо, Й любов до України Завжди́ в серцях нестимо. 21.11.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1027001

207views

Please log in to like, share and comment!
Королева Гір Клавдія Дмитрів

2025-11-21 22:38:36 ·

ТАЄМНИЧА КУПІЛЬ

В ставку купається верба
І віти-ко́си в ньому мо́чить,
Взяла́ її чому́сь журба,
Давно заве́сти пісню хоче.

Заснути в хвилях, як дитя,
Й проснутись з сонечком раненько,
А місяць гладить почуття
Й на воду світло ллє тихенько.

І тиша плине між гіллям,
Немов молитва безсловесна,
І пахне м’ятою земля,
І ніч стає така чудесна.

Ставок тремтить, мов серця звук,
Що в снах шукає давню втому,
А вітер, вірний справжній друг,
Прилинув так, немов додому.

І зорі, мов пташки малі,
Із неба світять й не тривожать,
Вони, як спогади в імлі,
Їх ніч на віях тихо множить.

Верба схилилась до води,
Їй грають коники на лузі,
А на землі чиїсь сліди,
І тінь тремтить в нічному крузі.

21.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025
ID: 1051885

ТАЄМНИЧА КУПІЛЬ В ставку купається верба І віти-ко́си в ньому мо́чить, Взяла́ її чому́сь журба, Давно заве́сти пісню хоче. Заснути в хвилях, як дитя, Й проснутись з сонечком раненько, А місяць гладить почуття Й на воду світло ллє тихенько. І тиша плине між гіллям, Немов молитва безсловесна, І пахне м’ятою земля, І ніч стає така чудесна. Ставок тремтить, мов серця звук, Що в снах шукає давню втому, А вітер, вірний справжній друг, Прилинув так, немов додому. І зорі, мов пташки малі, Із неба світять й не тривожать, Вони, як спогади в імлі, Їх ніч на віях тихо множить. Верба схилилась до води, Їй грають коники на лузі, А на землі чиїсь сліди, І тінь тремтить в нічному крузі. 21.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025 ID: 1051885

360views

Please log in to like, share and comment!

Join

Language

Directory