#поезія
Шукати, через силу, позитиву.
Триматися за осінь жовту, сиву.
Торкатися незримою рукою
Туману, що полинув над рікою.
Боятися, лякатися, тремтіти?
Потрібно вірити, надіятись, любити.
І навіть в горі, навіть в цій війні
Музику світла грати на струні.
На струнах серця. А життя підкаже
Хто переможе, хто навіки ляже.
Хто перейде цей вічний Рубікон.
Кому всміхнуться ангели з ікон.
Потрібно жити, відчай відпустити.
Цей день, цей сон, цю голубінь любити.
А біль, а плач, а нервів паралІч
Занурити в глибоку, темну ніч
І там лишити. Ранок хай осяє
І душу твою рвану залатає.
І тіло в ранах гірких залікує,
І твої сльози ніжно поцілує.
А ти тримайсь за кущик навіть низький.
А ти ступай на моріжечок слизький
І стій, не падай. Клаптики землі
У тебе під ногами й на "нулі".
Поради, настанови - це слова.
А там, де бій, де ґвалт, горить трава.
Горить душа на полум'ї війни.
Ідуть в вогонь чиїсь сини.
Г.Потопляк.
#поезія
Шукати, через силу, позитиву.
Триматися за осінь жовту, сиву.
Торкатися незримою рукою
Туману, що полинув над рікою.
Боятися, лякатися, тремтіти?
Потрібно вірити, надіятись, любити.
І навіть в горі, навіть в цій війні
Музику світла грати на струні.
На струнах серця. А життя підкаже
Хто переможе, хто навіки ляже.
Хто перейде цей вічний Рубікон.
Кому всміхнуться ангели з ікон.
Потрібно жити, відчай відпустити.
Цей день, цей сон, цю голубінь любити.
А біль, а плач, а нервів паралІч
Занурити в глибоку, темну ніч
І там лишити. Ранок хай осяє
І душу твою рвану залатає.
І тіло в ранах гірких залікує,
І твої сльози ніжно поцілує.
А ти тримайсь за кущик навіть низький.
А ти ступай на моріжечок слизький
І стій, не падай. Клаптики землі
У тебе під ногами й на "нулі".
Поради, настанови - це слова.
А там, де бій, де ґвалт, горить трава.
Горить душа на полум'ї війни.
Ідуть в вогонь чиїсь сини.
Г.Потопляк.
Українська
English
