Українська
English
#поезія
ГОРОБИНА НІЧ
Кваша під ногами,мокра і липка,
Стежка у багнюці чорна і хлипка.
Ку'блиться й літає жовто- бурий лист,
Може він не знає,вже не падолист.
Сірими хмарка'ми небо вкрите знов,
Не вернуть нам літа й зе'лені дібров.
Там за горизонтом вже зима іде,
Сніжні заметілі й снігопад пряде .
Білими стьожка'ми вкриються поля,
Вкутає сніг землю в ковдру,як маля.
Зацяцькує сріблом, інеєм сади,
І вже не тумани,а летять сніги.
Грона гороби'ни мокнуть під дощем,
Перлами жевріють,вітер вкрив плащем.
Пломеніє захід в ягідках вогонь,
Притулились грона до сріблястих скронь.
Наче вже і грудень, наче вже й зима,
Про сніги-замети мріємо дарма.
Скоро новорічні загорять вогні,
Не прикрас й ялинок, миру хочем ми!!!
Щоб скоріш скінчилась горобина ніч,
Темінь, дощ,тривоги,сліз пекучих січ.
Веселковим цвітом,хай палахкотять,
Зорі,наче ватри,полум'ям горять!!!
ГОРОБИНА НІЧ
Кваша під ногами,мокра і липка,
Стежка у багнюці чорна і хлипка.
Ку'блиться й літає жовто- бурий лист,
Може він не знає,вже не падолист.
Сірими хмарка'ми небо вкрите знов,
Не вернуть нам літа й зе'лені дібров.
Там за горизонтом вже зима іде,
Сніжні заметілі й снігопад пряде .
Білими стьожка'ми вкриються поля,
Вкутає сніг землю в ковдру,як маля.
Зацяцькує сріблом, інеєм сади,
І вже не тумани,а летять сніги.
Грона гороби'ни мокнуть під дощем,
Перлами жевріють,вітер вкрив плащем.
Пломеніє захід в ягідках вогонь,
Притулились грона до сріблястих скронь.
Наче вже і грудень, наче вже й зима,
Про сніги-замети мріємо дарма.
Скоро новорічні загорять вогні,
Не прикрас й ялинок, миру хочем ми!!!
Щоб скоріш скінчилась горобина ніч,
Темінь, дощ,тривоги,сліз пекучих січ.
Веселковим цвітом,хай палахкотять,
Зорі,наче ватри,полум'ям горять!!!
#поезія
ГОРОБИНА НІЧ
Кваша під ногами,мокра і липка,
Стежка у багнюці чорна і хлипка.
Ку'блиться й літає жовто- бурий лист,
Може він не знає,вже не падолист.
Сірими хмарка'ми небо вкрите знов,
Не вернуть нам літа й зе'лені дібров.
Там за горизонтом вже зима іде,
Сніжні заметілі й снігопад пряде .
Білими стьожка'ми вкриються поля,
Вкутає сніг землю в ковдру,як маля.
Зацяцькує сріблом, інеєм сади,
І вже не тумани,а летять сніги.
Грона гороби'ни мокнуть під дощем,
Перлами жевріють,вітер вкрив плащем.
Пломеніє захід в ягідках вогонь,
Притулились грона до сріблястих скронь.
Наче вже і грудень, наче вже й зима,
Про сніги-замети мріємо дарма.
Скоро новорічні загорять вогні,
Не прикрас й ялинок, миру хочем ми!!!
Щоб скоріш скінчилась горобина ніч,
Темінь, дощ,тривоги,сліз пекучих січ.
Веселковим цвітом,хай палахкотять,
Зорі,наче ватри,полум'ям горять!!!
60переглядів
