🫶🏻

#цікаве
Унікальна можливість зазирнути всередину пащі акули.

🤯 Бухий чоловік вдарив нацгвардійця на блокпості під час комендантської години

Подія сталася в Голосіївському районі. До блокпосту під’їхав автомобіль Audi A6 під керуванням жінки, у салоні також перебував нетверезий пасажир. Обоє не мали перепустки на пересування у комендантську годину.

Під час спілкування із працівниками Нацгвардії 23-річний пасажир автомобіля нецензурно висловлювався та вдарив одного з нацгвардійців кулаком у обличчя.

Порушника затримали та повідомили йому про підозру за ч. 2 ст. 345 ККУ. Санкція передбачає до п'яти років позбавлення волі.
#Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал #війна

#мистецтво
Відомий український художник Володимир Сидорук( 1925 -1997), майже півстоліття жив і працював в Ірпені .

– Мамо, досить вже, ми – не зайчики!
– Добре, котику.
– Мамо-о!
– Ок!
У пологовім цілувала пальчики,
Які тиснуть тепер курок.
Ніч невиспана – лізуть зубчики.
День:
– Не хочеться до садка!
Сам собі вистригає чубчика:
– Мам, я схожий на козака!
Дні за днями, дванадцять років,
Радість в серці й на ранах сіль,
Прогуляв двадцять п’ять уроків,
– Та згоріли б вони усі!
Стоси зошитів і паперу,
Нитки нервів – тонке, урвись!
– Я вступаю до універу.
Ще п’ять років – і він юрист…
Син закоханий, це навіки,
Звісно ж, мама про це все знає,
Кожен зайчик є чоловіком,
А кожен котик кицю стрічає.
І безперечно, що королеву,
Найкращу в світі, миліш від сну.
Не кожен котик зростає левом,
Та мій ось виріс…. В оцю війну.
А війна, мов стара кравчиня,
Строчить залпами із околиць,
Кроїть долю страшним начинням.
– Мамо, я тепер доброволець!
А війна фастригує чорним,
Прошиває червону заполоч.
– Ми їх, мамо, таки поборемо!
– Вірю, котику. Знаю, зайчику.
– Ох, та, досить вже! Ми – не зайчики
Що ж ти, мамо, вперта така?
– Я в пологовім цілувала пальчики…
Щоб не ковзали із курка.
Авторка - Дзвінка Торохтушко

Молода жінка вперше приймала в себе рідню свого чоловіка: свекруху, тітку з дядьком та сестру з зятем. Готувалася з таким запалом, що аж серце раділо — дуже старалась.

Накрила стіл білосніжною лляною скатертиною, ще бабусиною, з ручною вишивкою — наче оберіг з минулого. З серванта витягла фамільний сервіз — той, що «лише на Великдень».

Запекла коропа з овочами, виклала на фарфорову тарілку червону ікру — купила вперше в житті. Лимон нарізала, як ювелір. Щедро нарізала домашню буженину й копчену шинку. Спекла пироги — з м’ясом, з рибою, з капустою. І ще — з комори дістала банку білих грибів, замаринованих восени.

А гарячу картоплю в мундирі виклала в старенький чавунець і поставила в самісінький центр столу — на рушник, вишитий калиною. І солодкого не шкодувала: медівники, сирники, кекси, печиво.

Рідня прийшла, сіли, пригостились як слід. І коропа доїли, і шинку, і пироги — все змили домашньою наливкою. А пиріжків ще й насипали «на гостинець дітям».

А потім... Потім почали зітхати. Не їй — чоловіку. Або сусідам. Або знайомим спільним. Мовляв, невістка на святковий обід… картоплю в мундирі подала!

І що найдивніше — не збрехали ні словом. Бо картопля ж була? Була. Чиста правда. А про решту — про ікру, пироги, гриби, наливку — ні пари з вуст. Мовчки проковтнули, а пам’ятають лише ту картоплю.

Так воно й буває. Все з’їдять — а потім виставлять тебе скупою й бездушною. Бо ж картопля — як символ зневаги, а не щедрості. І виправдатися ніяк. Бо вона ж таки стояла на столі.

Тепер, коли бачиться з родиною — то без театру. Просто чай. Без цукру. У простих чашках. Цукор — шкідливий, пироги — не дієтичні.

Прийшли на чай? Будь ласка. Випили? Слава Богу. Хочете — розповідайте, що хочете. Бо пироги — для тих, хто вміє цінувати. А тим, хто пам’ятає тільки картоплю, — от її й треба давати. Щоб не розчаровувались. І не забували, з чого починали.

І щоб за час тиші підготувати відповіді на всі питання про довгострокову безпеку та реальний, надійний мир і покласти на стіл план завершення війни. Україна готова працювати максимально швидко, максимально конструктивно. Ми говорили про це американським представникам, про це знають і наші європейські партнери, усі наші партнери у світі», — наголосив глава держави.

#цікаве

Ще з давніх часів майстри пера, художники і скульптори створювали шедеври на тему любові. В Харкові на цю тематику створено Пам'ятник закоханим.
Це місце є улюбленим для зустрічі закоханих, призначення романтичних побачень, фотосесій. Пам'ятник розташований в центрі міста на площі Архітекторів. Оригінальна скульптура - хлопець і дівчина тягнуться один до одного і з'єднуються в поцілунку. Навколо пам'ятника розташований фонтан.

Привітики, як ваші справи?

#фанарт #Персона5