https://youtu.be/NRfnje84rLQ?si=UOUn9zwW5NH4y9_N

#книжковий_відгук #Лана_читає #хтиві_книги Відгук на книгу "Зіпсований" я писала довше, ніж читала книгу "Зіпсований". Це все, що треба знати про книгу, в якій, на хвилиночку, 608 сторінок) А все тому, що летіла вона, як брехня по дєрєвнє. Але якщо подивитися на всю ситуацію в ній неупереджено, то йой, халепа)) Коротше, Еріка Фейн - розкішна розумна мажорка, безумовно закохана у Майкла Кріста, старшого брата того тіпа, якого батечко Крістів хотів би бачити чоловіком Еріки. Майкл теж шось відчуває до Еріки. Але йому не можна. Бо він з друзяками готує для Еріки страшну помсту за те, що колись вона добряче їм попсувала життя. До друзяк теж є претензії. Адже у передмові авторка зазначила, що “не треба перепрошувати за те, що тобі подобається, якщо це нікому не завдає шкоди”. Проблема в тому, шо шкоди таки трохи завдало. Коротше, кохати Еріку для Майкла - це зрадити братюнь. Отака моральна дилема. З плюсів - пані Дуглас вміє у палкі сцени. В них все так, як треба, і з тими словами, з якими треба. Мені сподобалися оті катакомби та напруга, атмосфера та протистояння героїв, а також взаємодія Майкла і Кая (в усіх сенсах). Але, мабуть, вперше на моїй пам’яті безпосередньо головний герой мене не вразив. Головна умова - не треба аналізувати все, що відбувається між хтивими сценами. У мене не дуже виходило, тому від деяких дій Майкла очі бачили потилицю. Цікаво, що в якийсь момент він сам каже “Що я роблю?”, але сам собі не відповідає. До його нежиттєздатного плану питань було більше, ніж на Єдиному вступному іспиті, а до головного конфлікту, навпаки, лише один - чому ротом не запитати? Червоних прапорців тут більше, ніж на всіх площах в Китаї. До того, що Еріка сонцелика та янголоподібна, я вже навіть не чіплялася)) Але ж за що ми любимо такі книги? Ну явно не за суперлогічні вчинки головних героїв чи якийсь реалізм, фу на нього взагалі, ми і так в ньому живемо)) Всі недоліки не завадили мені кайфанути, бо загалом я хотіла роман 18+ з дарквайбом (але не таким, як в Аделіні), і осьо, отримала. Не більше, не менше. І продовження я читатиму, бо Кай з усієї компашки наразі мій фаворит, і гадаю, що його сольник мені сподобається більше 😈

https://youtube.com/shorts/na7Vh1whR_o?si=WocsKkpy0WpBcDKT

https://youtu.be/fGkDQi1j8js?si=0qTG8yMaSSyRCAxn

#історія🇺🇦 Залишу це тут: https://youtu.be/ICPeZwPzsYw

#поезія Я хочу канути в твої медові очі.. Які бурштином розлилися в душі Заворожити в тихі сни пророчі І твій парфум вдихати на межі. Я мрію личко цілунком лоскотати, Що зашарілося калиною в саду. Тоненький стан до серця пригортати Який березою вгинається в степу. Я хочу з уст твоїх спивати журавлину.. Вином черленим сп'яніти у ту ж мить. В обіймах колисати мов дитину І журавлем злетіти у блакить. Я мрію дощовицею рясною На груди твої впасти у лісах І закохати пристрастю німою.. Або жоржинами спалитися в садах. Я хочу пèстити твої рудаві коси Які шовкáми зваблюють мене. Ти та чаклунка, що з'явилась у покосах. Скажи мені чи пристрасть ця мине? Оксана Лесик-Падучак