Про що говорять в селі?🌙🪿
Наприклад…..про Чорта Лісового
Кажуть, що як Бог творив світ, то залишилося трохи глини. Із тієї глини він ліпив людей, звірів, птахів…
А що лишилося—кинув до лісу.
А ліс…
Ліс не проста штука. Ліс те забрав, обгорнув мохами, обвішав павутинням, і ожило воно. Не ангел, не людина, не звір. А щось інше. Лісове. Хитре. Підступне. Отак і з’явився Лісовий чорт.
Не такий він, щоб шкоди великої робити, але й добра від нього не чекай. Хитрий, як лис, і верткий, як вуж. Любить сховатися у вільшаниках чи в очереті, сидить тихо, доки хтось не підійде ближче. А як підійде—то він вже і в снопах сіно переверта, і хмиз підкидає так, щоб коні сахнулися, або ж заведе мандрівника так далеко, що й назад дороги не знайти.
Кажуть, у нього очі, як жар, а волосся — наче висушений бур’ян. Росте він, від сили лісу— чим дужче ліс густіє, тим більший стає. Любить самотніх пастухів дурити, а ще полюбляє за вівцями приглядати. От лежить собі у високій траві, за овечками стежить, і тільки господар трохи розслабився—він уже вівцю в кущі загнав або кудись завів.
А наймиліші йому— то ті, хто забуває про ліс. Не шанують дерева, ламлять гілки, чи вогонь не там палять — от тим він найбільше шкодить. Бо ліс для нього — то дім…